Іван Примаченко: 25 років на систему освіти "забивали", час схаменутися

Історик за освітою, він самостійно вивчив основи програмування на іноземних онлайн-курсах, після чого запустив український аналог. Спершу в Київському університеті ім. Шевченко, де Іван навчався, а потім і на незалежної платформі, повідомляє depo.ua із посиланням на lb.ua.

"Я родом з Донецька. Тому це в тому числі питання особистої боротьби за українську незалежність і за звільнення окупованих територій через освіту. Не секрет, що багато в чому все це сталося через те, що люди піддалися пропаганді", - пояснює Іван свою мотивацію розвивати цей проект.

І курси вже дають результат. Слухачі з Донецької області - одні з найактивніших на Prometheus, де 95% контенту українською мовою. Слухають курси і за кордоном: в Росії, Канаді, США, Німеччині та Польщі. Скрізь, де є українська діаспора.

Вже після інтерв'ю Іван захоплено розповідає, як Prometheus змінює долі людей. Ось дівчина, яка слухала курси з фінансового менеджменту, влаштувалася на гарну роботу. А ось вчитель в школі для дітей з проблемами зору, який і сам погано бачить, підвищує кваліфікацію на онлайн-курсах і передає знання своїм особливим учням. Ще один приклад - молодий хлопець був слухачем курсів з підприємництва і відкрив свій бізнес.

20 квітня в Києві Іван Примаченко розповість більше про свої онлайн-курсах на конференції iForum - найбільшій в країні оффлайн-конференції інтернет-діячів. Це його інтерв'ю можна вважати анонсом ще глибшого і детального виступу. 

- Є великі онлайн-курси Coursera або EdX. Навіщо український аналог?

- Кілька причин. Перша - елементарне незнання англійської мови більшістю населення країни на рівні, достатньому для проходження академічних курсів. Другий аспект - є курси, які потрібні для Україні та українцям, але які ніколи не будуть робити за кордоном: українське право, англійська мова для українців, історія, специфіка бізнесу і т.д. Третій аспект полягає в тому, що для нас принципово важливим є змішана освіта. План в тому, щоб онлайн-курси безкоштовно інтегрувати в навчальний процес університетів.

- Як ви собі це уявляєте? Заганяють студентів в аудиторію, вмикають проектор...

- Ні-ні, все набагато цікавіше. Насправді зараз це вважається найперспективнішим форматом навчання в світі. Його суть полягає в наступному. У нас є декілька топових - навіть не університетів - викладачів. 95% освіти України - це імітація навчання. Де одні роблять вигляд, що щось викладають, інші роблять вигляд, що щось вчать, а ми всі робимо вигляд, що цьому віримо, і свої податки віддаємо, щоб це оплачувала держава.

Але. Ми можемо взяти масовий онлайн-курс найкращого викладача країни. Наприклад, це буде цикл курсів з математики. Ми беремо ці 4-6-8 курсів, і кожен вуз в країні впроваджує їх у навчальний процес. Тобто студенти дивляться лекції онлайн. Вони в онлайні проходять інтерактивні завдання, на форумі відповідають на питання цього найкращого масового інтерактивного курсу в країні.

- А що ж вони роблять оффлайн?

- Оффлайн зберігаються ті форми роботи, які немає сенсу переводити в онлайн. Семінари, лабораторні роботи. Зберігається фінальний контроль, щоб студенти не могли вдаватися до шахрайства. І зберігається індивідуальне спілкування з викладачем. Більш того, тепер викладач, оскільки лекцій немає, може набагато більше часу приділяти індивідуальним проблемам студентів. І перші експерименти (їх після цього вже було багато, і всі вони підтверджують висновки першого) проводив MIT, найкращий політехнічний вуз світу, в Каліфорнійській системі університетів. Там підвищення навчальних результатів - понад 30%.

Так це, вибачте мене, проводилося там, де різниця між MIT і яким-небудь університетом Сан-Хосе далеко не така, як та безодня між нашими нормальними університетами та 90% решти освіти. Змішане навчання допоможе цю безодню подолати.

- І це вирішує проблему легітимності сертифікатів онлайн-курсів?

- Це вирішує проблему легітимності. Але це вирішує взагалі три головні проблеми української освіти. Перше - ВІДСУТНІСТЬ достатньої кількості висококласних викладачів та вчителів. Є деяка кількість викладачів світового рівня, але їх фізично дуже мало. Другий аспект - немає грошей для того, щоб їх було більше, щоб навчити їх і т.д. Третє - немає часу. У нас кожні 10 років епохальні зрушення в житті країни. І може бути, що через 10 років доля країни вирішиться.

Масові відкриті онлайн-курси, які впроваджуються в навчальний процес університетів, - це саме те, що може реально змінити освіту в країні.

- Що говорить на це міністерство освіти?

- Ех, що говорить міністерство? Міністерство каже: "Хлопці, ви - молодці".

Що говоримо ми у відповідь? Ми почали зі створення масових онлайн-курсів, набору аудиторії. У нас вже більше 200 тис. слухачів, а до осені за найбільш консервативними оцінками буде чверть мільйона. Ми почали зводити курси в цикли. Зараз вже є два цикли курсів, будуть запускатися цикли з аналізу даних, з IT в цьому році. І з осені в рамках пілотного проекту буде впровадження онлайн-курсів в навчальний процес університетів. Швидше за все це буде університет Шевченка і якийсь із університетів, який переїхав в інше місто у зв'язку з тимчасовою окупацією Донецької області.

- До речі, це ж велика проблема - освіта дітей, які залишилися на окупованих територіях Донбасу і в Криму. Ви цю проблему можете вирішити?

- Це окрема стратегічна проблема, оскільки ми не можемо дозволити собі втрачати українських громадян, які там знаходяться. З іншого боку, ми повинні надати їм якимось чином якісну підготовку. Реально це можна зробити, якщо розгорнути масові онлайн-курси підготовки до шкільної програми. Інше питання, що на це потрібні зусилля (пошук ресурсів і виробництво), які може об'єктивно очолити тільки держава.

- Тобто можуть бути не тільки університетські, але і шкільні курси?

- Так, причому шкільні ще більш ефективні. Університетських курсів набагато більше - їх тисячі. Набагато більш вузькі аудиторії. А в шкільній програмі читається 15-18 предметів. Ми говорили з міністерством, поки зворотного зв'язку ми особливо не отримали, але будемо сподіватися.

Поки ми запускаємо "пілот" змішаного навчання, потім "пілот" програми повноцінної - 12 або більше курсів по праву чи іншій спеціальності. Ну а далі питання до міністерства. Питання політичної волі.

Взагалі головне питання у впровадженні онлайн-курсів в систему освіти - питання політичної волі. Якщо міністерство буде цим займатися, ця система буде. Якщо ні - це буде дуже складно зробити.

- А вас самого працювати в це чи інші міністерства не кликали? Можливо, партії пропонували увійти до їхніх списків?

- Поки ні. Були якісь попередні розмови, але ніяких конкретних пропозицій не було. У будь-якому випадку нас цікавить впровадження цієї реформи - змішаної освіти. Якщо будуть якісь пропозиції, які дозволять цю реформу реалізовувати, якщо буде достатньо повноважень, ми розглянемо таку пропозицію. А просто йти у владу заради влади - нам це нецікаво.

- Зараз команда Prometheus - це скільки людей?

- Зараз 12 людей, які працюють full time. А починали троє. Це робилося на дві зарплати засновників і мою аспірантську стипендію. Зараз ситуація покращилася завдяки міжнародним донорам: фонду "Відродження" та посольству США. Завдяки підтримці користувачів ми протрималися перші півроку.

- Але це не бізнес?

- Ні, це неприбуткова організація. Зараз ми повинні зробити цю революцію в освіті, допомогти країні. Потім, якщо співзасновники захочуть, вони можуть почати робити якісь комерційні проекти з виходом на західний ринок. Але зараз це питання принципове, філософське.

Чому це важливо. Є такий афоризм, що освіта робить все те, що політики лише обіцяють робити. Знизити рівень злочинності, підняти економіку і т.д. Рівень освіти безпосередньо впливає на це. Освіта безпосередньо впливає на економіку. Чим вища кваліфікація людей, які роблять будь-яку роботу, тим вище результат.

- Я бачив дослідження, яке показувало зв'язок між освітою і добробутом родини.

- Так, воно впливає на все. Починаючи від добробуту і закінчуючи особистою успішністю.

- Коли ви затіяли Prometheus, ви були аспірантом і писали дисертацію. На який вона стадії, про що вона була?

- Фолклендская війна.

- Актуальна тема сьогодні, з огляду на ситуацію з Кримом.

- Так, це тепер актуально для України. Але в силу різних особистих питань, не тільки через Prometheus, я швидше за все не зможу її дописати найближчим часом. Думаю, що допишу її в найближчі 1-2 роки. Я думаю, що я зроблю це, тому що для мене це теж цікава робота.

- А як так вийшло, що історик, який захоплюється вивченням Фолклендської конфлікту, раптом зайнявся онлайн-освітою, IT-інноваціями, соціальним підприємництвом?

- В якийсь момент я усвідомив, що освіта - це такий фундамент, на якому стоїть все інше. Але як може група невелика людей фундаментально вплинути на систему освіти?

Я був одним з перших, хто зареєструвався на три Стенфордських курсм в 2011 році. Пройшов курси з історії на Coursera. Мені було цікаво: а чи можна щось принципово нове вивчити? Вибір припав на програмування. Я до цього намагався його вивчати самостійно, але у мене не вийшло, тому що в якийсь момент застрягав. Перший же масовий онлайн-курс CS50 від Гарвардського університету "Основи програмування" реально дозволив мені навчитися програмувати. (Ми цей курс, до речі, переклали українською і запускаємо в квітні - там уже 50 тис. зареєстрованих користувачів). І відтоді я зрозумів, що онлайн-курси - це не просто модний тренд чи захоплення. Це реальна еволюція освіти.

- Зрозуміло, що багато хто починає вчитися. Але чи багато хто доучуються до кінця і отримують сертифікат?

- Середня світова статистика - це 7% слухачів, які успішно завершують навчання. У нас - 9,5% за рахунок того, що немає мовного бар'єру і курси відповідають українським реаліям. На це, до речі, в засобах масової інформації була спрямована основна критика. При тому що це ...

- Хороший показник?

- Це показник, який нічого не означає. Треба рахувати в абсолютних цифрах. Наприклад, наш перший курс "Фінансовий менеджмент". На нього зареєструвалося 40 тис. людей. Його закінчили трохи більше 10%, нехай для простоти буде 4000 людей. Так це чи не більше, ніж усі українські університети разом узяті прочитали за рік цей курс "Фінансовий менеджмент". А його викладач - Олексій Геращенко з Києво-Могилянської бізнес-школи - читає цей курс максимум 50 людям в рік.

- І за великі гроші.

Так. Тобто ось реальний вплив. Тому відсоток завершення досить вторинний. Тим більше, що багато людей не закінчують формально повністю курс, і ми говоримо, що вони вибули. А вони просто зайшли, подивилися фрагмент або кілька тем, які їх цікавлять, і досягли своєї мети.

- Взагалі це не просто - вчитися самостійно. Більш того, я чув, що зараз молоді люди гірше вміють концентруватися, гірше запам'ятовують. Те, що називають часто кліповим мисленням. Що б ви порадили тим, хто хоче пройти курс до кінця, як організуватися?

- Перше - це, безумовно, постійність. Багато людей намагаються за день пройти курс. Це помилкова тактика. Краще кожен день займатися по 20 хвилин, ніж в суботу або в неділю прозайматися 4-5 годин.

Другий аспект - соціалізація. Люди, які залишають хоча б одне повідомлення на форумі масового курсу, мають в 2,5 рази більше шансів його завершити. І тут не тільки йдеться про спілкування на форумі. Ви можете зібрати якусь групу, гурток людей, які проходять цей курс. Ви можете спілкуватися в онлайні.

Третій момент - зробіть це частиною своєї відповідальності. Деякі масові онлайн-курси навіть ставлять цю задачу відразу. Наприклад, ви вивчаєте психологію стресу і боротьби з ним. І у вас завдання є - розповідати все, чого ви навчилися, знайомому або члену сім'ї. І це породжує відповідальність. Ви покращуєте своє життя і життя людини, якій це розповідаєте. Зрештою ці люди самі тебе починають питати: як йде навчання, що там на курсах? Це стимулює жорстко.

- У вас вчаться тільки молоді люди або люди похилого теж?

- Наша найбільша вікова група - від 25 до 35 років. Студенти тільки на другому місці. А якщо рахувати слухачів до 50, до 60, то це взагалі тотальне домінування випускників. І, що цікаво, чим старша людина, тим більше відсоток успішного завершення. Умовно кажучи, відсоток успішного завершення у віковій групі 50+ в два з половиною, а то і в три рази вище, ніж у студентів.

Відсоток вибування серед студентів багато в чому викликаний тим, що люди ставляться до курсів, як до книг в магазині. Вони перегорнули книгу і закрили, перейшли до іншої. А дорослі люди чітко знають, чого хочуть.

- Я бачив у "Фейсбуці" картинку з якогось Центру зайнятості, де рекомендували вчитися на Prometheus.

- Це насправді класний дуже момент, коли люди самі інтегрують онлайн-курси в свій навчальний процес. Центр зайнятості, наскільки я знаю, рекомендував наші курси своїм регіональним підрозділам для підвищення кваліфікації.

Ми знаємо багато ініціатив в вузах, де викладачі стихійно впроваджують наші онлайн-курси, задають їх студентам, за це навіть бали нараховуються.

- А які ще держоргани підключилися?

- Як мінімум Мінекономіки. Це публічні закупівлі - дуже класний проект. Зараз йде реформа держзакупівель, вони стають електронними через систему Prozorro. Це допоможе заощадити до 50 млрд [бюджетних] гривень з 2017 року.

Але є одна маленька проблема. Є 100 тисяч учасників тендерних комітетів. І всіх цих людей (принаймні керівництво і секретарів) треба навчити роботі з новою системою в новому законодавчому полі.

Навчити 100 тис. Або навіть 10 тис. людей - це дуже дорого, повільно, не дуже якісно, ​​тому що де знайти фахівців-лекторів?

Масовий онлайн-курс дозволяє державі вирішити всі ці питання. У розрахунку на одну людину витрати виявляються зовсім копійчаними. З іншого боку, це суперякість, бо лекції читає заступник міністра, провідні юристи, люди, які писали ці законопроекти. І, по-третє, це дуже швидко. Законопроекти були проголосовані в новорічну ніч, і ось вже в травні буде стартувати курс.

- Ці курси з закупівель можуть слухати тільки члени тендерних комітетів або хто-завгодно?

- Плюс онлайн-курсів в тому, що вони завжди відкриті. Це розраховано і на юристів, які хочуть цим займатися, і на студентів, які в майбутньому захочуть цим займатися. Це широка досить аудиторія.

У чому ще великий плюс цієї системи: масові онлайн-курси задають стандарт якості. Тому що вони прозорі. На відміну від оффлайну, де можна займатися профанацією, і ніхто це не побачить (а якщо побачить, то не зможе довести), онлайн-курси може подивитися і покритикувати будь-який викладач або студент. І тому саме це для викладачів задає планку якості. І, до речі, багато викладачів відмовляються робити курси, коли розуміють, що все це буде прозоро онлайн.

- Які складнощі у розвитку Prometheus?

По-перше, звичайно, ресурси. Ми дуже швидко ростемо - швидше, ніж очікували. Тому нам постійно потрібні нові співробітники і все більше грошей. У порівнянні з традиційною освітою це копійки, але вони все одно потрібні. Нам також важливо, щоб люди дивилися онлайн-курси. Начебто у нас багато слухачів, є інтерес преси, але тим не менше 250 тис. слухачів - це якийсь відсоток від населення України? Нам потрібно, щоб про курси знали всі. Масові онлайн-курси тоді хороші, коли вони справді масові. Ну і в глобальному плані, потрібна політична воля для впровадження змішаної системи освіти, про яку я говорив вище.