Google випустив Doodle до 160-річчя Зигмунда Фройда

Зигмунд Фройд - засновник психоаналізу, знаменитий австрійський психолог, психіатр і невролог народився 160 років тому, 6 травня 1856 року, повідомляє depo.ua.

До дня народження Фройда Google випустив Doodle з його зображенням, дивиться вгору поруч з айсбергами. При цьому велика частина картинки - і голова вченого, яка переходить у айсберг, і ще пара льодовиків поруч з ним - затемнені, тим самим, очевидно, символізуючи підсвідомість людини, вивченням якого займався психіатр.

Зигмунд Фройд - один з найбільш неоднозначних людей в психології, він перевернув уявлення вчених про мисленні і психіці людини. При житті одні вважали його шарлатаном, інші — генієм. Незважаючи на те, що його праці досі викликають запеклі дискусії, вплив його ідей та особистості на психологію заперечити складно. Завдяки Фройду ми знаємо про Едипів комплекс, несвідомий, лібідо, трактуємо свої сни. Більш того, в повсякденному житті ми стикаємося з великою кількістю явищ, які були вперше описані саме Фройдом.

Зигмунд Фройд (Sigmund Freud) народився 6 травня 1856 року в моравському містечку Фрайберзі в Австро-Угорщині (нині місто Пршибор, Чехія).

З 1896 року по 1902 рік Зигмунд Фройд розробив основи психоаналізу. Він обґрунтував новаторську динамічну та енергетичну модель психіки людини, що складається з трьох систем: несвідомого — передсвідомого — свідомого.

Вперше поняття "психоаналіз" він використав у статті про етіології неврозів, опублікованій на французькою мовою 30 березня 1896 року.

Психоаналітичний спосіб лікування хворих, розроблений Фройдом, полягає в аналізі за певними правилами спонтанно виникають у хворого асоціацій з приводу якого-небудь елемента його душевного життя (метод вільних асоціацій), тлумачення сновидінь, а також різних помилкових дій (обмовок, описок, забування тощо) з метою вичленення з допомогою психоаналізу істинних (несвідомих) причин цих явищ та доведення цих причин до свідомості хворого.

Результатом узагальнення психоаналітичних досліджень Фройда цього періоду з'явилися опубліковані на початку XX століття класичні роботи "Тлумачення сновидінь" (1900), "Психопатологія повсякденного життя" (1901), "Дотепність і його відношення до несвідомого" (1905) та ін.

Причинами багатьох неврозів у пацієнтів Фройда в той час були різні сексуальні проблеми, тому Фройд звернувся до досліджень сексуальності і її розвитку в дитинстві. З тих пір розвиток сексуальності Фройд ставив в центр усього психічного розвитку людини ("Три нариси з теорії сексуальності", 1905) і намагався пояснити їм такі явища людської культури, як мистецтво ("Леонардо да Вінчі", 1913), особливості психології первісних народів ("Тотем і табу", 1913) та ін.

У 1920-х роках учений розробляв нові проблеми психоаналізу: він переглядав вчення про потягах ("По той бік принципу задоволення", 1920), виділяючи "потягу до життя" і "потягу до смерті", запропонував нову модель будови особистості (Я, Воно і Понад-Я), поширював ідеї психоаналізу на розуміння практично всіх сторін суспільного життя.

У 1927 році опублікував книгу "Майбутнє однієї ілюзії" — психоаналітичну панораму минулого, теперішнього і майбутнього релігії, трактуючи останню в статусі нав'язливого неврозу. У 1929 році видав одну з найбільш філософських своїх робіт "Занепокоєння в культурі". В ній Фройд описав теорію, згідно з якою не Ерос, лібідо, воля і людське бажання самі по собі виступають предметом творчості мислителя, а сукупність бажань у стані перманентного конфлікту з світом культурних установлень, соціальними імперативами і заборонами, олицетворенными в батьках, різноманітних авторитетах, громадських ідолів і т. д. В 1939 році Фройд опублікував книгу "Мойсей і монотеїзм", присвячену психоаналитическому осмислення філософських та культурологічних проблем.

У 1923 році у Фройда був діагностований рак щелепи, викликаний його пристрастю до сигар. Операції з цього приводу проводилися постійно і мучили його до кінця життя. Влітку 1939 року стан здоров'я Зигмунда Фройда почало погіршуватися, і 23 вересня того ж року він помер.