Чому українська мова стала трендом в "Л-ДНР"

Тимчасово окупована проросійськими терористами частина українського Донбасу подекуди просто дивує, а частіше відверто вражає своєю непослідовністю та нелогічністю. Там живуть справді унікальні люди, які одночасно примудряються ненавидіти Україну та все українське, і їздити на підконтрольну ненависною хунтою територію для того, щоб оформити там пенсію; кидатись під українські танки за русскій язик, і за власні гроші вчити українську мову...

Так буквально вчора стало відомо, що з початком нового навчального року на окупованому Донбасі батьки старшокласників масово шукають репетиторів з української мови.

Дану ситуацію погодилась прокоментувати для depo.ua Оксана Левкова – кандидат наук із соціальних комунікацій, директор ВГО "Не будь байдужим!", яке вже 11 років займається популяризацією української мови на теренах Центральної, Південної та Східної України.

"Я впевнена, що возз'єднання донбаських тимчасово окупованих територій почнеться з людей, а не з владних рішень. Абсолютно не здивована ось цим фактом щодо активізації вивчення української. Здоровий глузд у тамтешніх україноорієнтованих людей рано чи пізно запанував би. Там їх багато – на наших східнотеренних акціях завжди були присутні досить прогресивні люди. Мені дуже шкода, що філософія НББ в довоєнні роки не стала загальнодержавною. За правильної роботи у шкільних, позашкільних закладах та у вищій школі молодь однозначно не ставала б сепаратистами" – впевнена пані Оксана.

Разом з тим, щось підказує, що у даному випадку зіграв ключову роль не стільки фактор українського патріотизму, який несподівано прокинувся в серцях українців окупованого Донбасу, скільки абсолютно сподіваний фактор прагматизму, який завжди був притаманний мешканцям цього регіону ("де кращі умови – там і батьківщина").

Ні для кого не секрет, що система освіти на тимчасово окупованому Донбасі залишає бажати кращого і окрім як хіба що коміксів про "героїчних ополченців" нічого запропонувати дітям не в змозі. При цьому розроблений ще торік українською владою механізм дистанційного прикріплення абітурієнтів з непідконтрольних українській владі територій до українських шкіл дає їм можливість брати участь у зовнішньому незалежному оцінюванні з подальшим здобуттям вищої освіти в українських ВУЗах.

Відомо, що в 2016-му році лише з непідконтрольної території Луганської області зареєструвалися під час основної сесії для участі в ЗНО якості знань 259 хлопців і дівчат, а з Криму – 6 дітей. Разом з тим повністю відсутня офіційна інформація про те, скільки з них таки взяли участь у ЗНО, які отримали результати і як це вплинуло на їх подальшу долю (швидше за все цих дітей "розчинили" в загальній статистиці тих регіонів, до шкіл яких вони дистанційно прикріпились), але судячи з тенденції можна зробити висновок, що експеримент вдався і "битва за уми" молоді Донбасу має всі шанси завершитись #перемогою.

(Інфографіка станом на 2012-й рік, коли міністром освіти був Табачник).

Як би там не було, а ми маємо досить приємну для українства картину: люди, які ще рік-два-три тому демонстративно зневажали українську мову, зараз намагаються відчайдушно вивчити нею власних дітей, тому що розуміють – без української мови у них практично немає шансів на перспективне майбутнє. Українська мова поступово стає для мешканців окупованого Донбасу своєрідним соціальним ліфтом, який може дозволити якщо не їм, то їхнім дітям вирватись з пекла під назвою "Л-ДНР" і здобути вищу освіту в європейській країні, якою на фоні них є Україна.

Якщо це справді так, то дана ситуація дещо нагадує потуги українських батьків вивчити своїх дітей англійській мові з метою відправити їх вчитися закордон. З усіма плюсами (престижність потенційної освіти і країни, яка цю освіту надає) і мінусами. Найбільшим з останніх може бути те, що дані батьки дітей з тимчасово окупованого Донбасу сприймають Україну, як частину закордонного світу. Але це той мінус, який у перспективі може стати жирним плюсом – рано чи пізно у них з'явиться можливість стати частиною цього світу, який зараз здається їм закордонним. І коли це станеться, вони з великою долею ймовірності будуть до цього ментально готові.