Маріупольський напрямок. Чому бойовики знову криють Водяне (КАРТА)

Черговий за понад три роки війни "режим тиші" повноцінно так і не запрацював, проте його наслідком стало помітне, особливо в перші дні квітня, зменшення кількості обстрілів. Якщо 31-го березня було зафіксовано 94 обстріли, то 1-го квітня вже 37 і в подальші кілька днів вона не перевищувала понад 40. За 11 повних днів війни в "режимі тиші" ЗСУ втратили двох воїнів і ще 45 були поранені. Бойовики на початку навіть почали менше використовувати важке озброєння, окрім поодиноких випадків, зокрема обстріл Авдіївки 3-го квітня, коли їх було 7. Бої велися переважно з використанням стрілецької зброї та мінометів. Найбільш гарячими точками традиційно були райони Авдіївки, Спартака, Донецького аеропорту та Примор'я, особливо часто стріляли по Широкиному. Втім, схоже на те, що "тиша" починає плавно перетікати у повноцінну військову кампанію.

З понеділка дуже гаряче стало на Маріупольському напрямку та інших ділянках фронту. На першу лінію, в районі Калинового під Кадіївкою взагалі висунулися танки, прибуло підкріплення.

У вівторок, 11-го квітня, по позиціях ЗСУ поблизу Водяного стріляли зі 122-мм артилерії, а кількість обстрілів на всіх ділянках фронту зросла до 64 - у Примор'ї 6 з важкого озброєння. За вчорашню добу терористи 45 разів обстріляли позиції Збройних Сил України. З 82-мм мінометів, зенітних установок ЗУ-23-2, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів ворог накривав захисників Мар'їнки. По морпіхах поблизу Водяного, гатили з гранатометів, озброєння БТР та кулеметів великого калібру. З протитанкових гранатометів стріляли по Новотроїцькому. А у районі Широкиного по "морпіхах" стріляли з БМП, а під Павлополем – з БТРу. ЗСУ відповідали - надходила інформація про вогонь у бік Пікузів, поруч з якими розташовані позиції терористів.

Варто відзначити, що бої у районі Водяного і Пікузів є відлунням березневого загострення, коли після нічної пристрілки, з 19-го на 20-те березня, з використанням мінометів та стрілецької зброї, зранку в понеділок розпочався бій у якому ворог використовував 152-мм і 122-мм артилерію, РСЗО "Град", обстрілюючи наші позиції. Тоді морпіхи за підтримки танка та БМП змогли на певний час відбити опорник бойовиків, який знаходився поруч з Пікузами на грунтовій дорозі від Водяного. На жаль, з втратами (3 загиблих) нашим воїнам довелося відступити, оскільки в нашого танка закінчився боєкомплект і зайняті воїнами позиції розстрілював ворожий танк.

Але подальше загострення на цій ділянці є неминучим, оскільки між нашим Водяним (від якого бойовиків за останній рік відсунули до околиць Пікузів) та окупованими Пікузами всього 2 кілометри. Терористам вдалося втримати позиції на висоті "Дєрзкая" (чи "Дєрзкій від назви кургану), яка є ключовою на лінії оборони бойовиків Азов (колишнє Дзержинське) – Саханка втім і тут ЗСУ стоять приблизно за 100 метрів від них. По Водяному регулярно прилітає зі сторони Пікузів, Саханки та Верхньошироківського (колишній Октябрь) і роблять бойовики це виключно для того, щоб якось попередити просування наших військ до окупованого населеного пункту, який за Мінськом-1 має бути нашим і до якого ледь не впритул вже підійшли та закріпилися українські воїни. ЗСУ необхідно відновити контроль над Пікузами і відбити "Дєрзкую" для того, щоб отримати перевагу і змістити лінію фронту ближче до Новоазовська. Занадто мала дистанція між позиціями гарантує загострення у Примор'ї, особливо тоді, коли буде зеленка - ближче до травня. Вилазки штурмових груп та робота снайперів стануть звичним і регулярним явищем. Чи відбудеться спроба ЗСУ наступу за вже звичною тактикою - обстріл - швидке висування на позиції ворога і накриття вогнем тилів - залишається загадкою. Але ситуація тут свідчить про ескалацію у найближчий час.