Кому заважає електронний реєстр у військоматах проти "косарів"

Розмови про автоматизовану електронну базу даних військовозобов'язаних українців точаться вже не один рік. Особливої актуальності вони набували під час часткових мобілізацій, зокрема на тій їх стадії, коли виконання мобілізаційного плану опинялось під загрозою зриву. З різних причин. То військовозобов'язані ховались і військкомати не могли їх знайти, то військовозобов'язані "порішали" питання і певні, не чисті на руку воєнкоми, переставали їх бачити, то мали місце інші об'єктивні та суб'єктивні фактори…

Власне, введення єдиного реєстру військовозобов'язаних, у вигляді єдиної електронної бази даних, й покликано вирішити всі ці проблеми, унеможлививши, або, принаймні, максимально ускладнивши, саботаж та ухиляння.

Однак, як це часто буває в нашій країні, прогресивне з усіх боків питання мало не на кожному кроці наражається на палиці у свої колеса.

Ще в грудні 2015-го року Міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що в рамках реформування обороноздатності країни завершується створення єдиного реєстру військовозобов'язаних.

"У 2016-му році військкомати будуть реформовані в єдині центри обслуговування військовослужбовців" – зазначив він тоді в ході публічного звіту щодо виконання програми діяльності Кабінету міністрів України. Тоді ж глава Міністерства оборони України повідомив, що погодив дане питання в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі в рамках подальших кроків з реформування Збройних сил України.

Однак попри це, питання тривалий час не зрушувалось з мертвої точки. Виною всьому Верховна рада України, яка 2 лютого 2016-го року не підтримала відповідний законопроект – лише 174 голоси ЗА під час сигнального голосування у першому читанні. Що цікаво, не голосували у повному складі фракції "Опозиційний блок" і "Відродження", а повні результати голосування можна глянути за посиланням.

При чому, це було не перше провальне голосування Ради при розгляді цього законопроекту. Раніше, 3 листопада 2015-го року парламент уже направляв проект закону про "Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних" до комітету для підготовки на повторне перше читання.

Основні зауваження адекватної частини депутатського корпусу стосувались того, що у такому реєстрі відсутня захищеність персональних даних. А депутат Володимир Парасюк із трибуни Верховної ради заявив тоді: "Не можна робити ніякі електроні списки військовозобов'язаних, бо вони завтра ж будуть на столі в Путіна".

Однак, попри те, що питання тоді не отримало схвалення на законодавчому рівні, за словами посадовців Міноборони і Генштабу, у військовому відомстві все одно тривала підготовка до укладення такого держреєстру. Районні (міські) військові комісаріати оцифровували відомості щодо призовників і військовозобов'язаних (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід тощо) з особових справ призовників або з облікових карток військовозобов'язаних.

До честі Міністерства оборони, воно не здавалось і нарешті було винагороджене за свою принциповість і наполегливість у даному питанні. Буквально вчора, 18 жовтня, Верховна Рада України з другої спроби ухвалила-таки за основу законопроект про "Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних". Цього разу ЗА проголосували 228 депутатів.

Тепер можна й більш детально зупинитись на самому законопроекті, повний текст якого можна знайти на сайті ВРУ.

Згідно нього єдиний державний реєстр військовозобов'язаних – це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов'язаних (призовників), створена для забезпечення військового обліку громадян України.

При цьому власником персональних даних військовозобов'язаних (призовників) у даному єдиному реєстрі є Міністерство оборони України,  а розпорядником персональних даних – Генеральний штаб Збройних Сил України.

Органами ж адміністрування даного реєстру є обласні військові комісаріати та оперативні командування (в межах повноважень за військово-адміністративним поділом території України).

До єдиного реєстру плануються заноситись і зберігатись в базі даних наступні відомості про військовозобов'язаних (призовників):

- персональні дані (зокрема, також й місце проживання та місце перебування; відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада); відомості про притягнення до кримінальної відповідальності; відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України;

- службові дані (зокрема, дані щодо військового обов'язку (досягнення призовного віку та постановка на військовий облік, призов на військову службу, вид проходження військової служби, звільнення з військової служби, зарахування в запас або у відставку, виключення з військового обліку (поновлення), наявність відстрочки від призову)).

Формування бази даних єдиного реєстру на етапі його введення в експлуатацію здійснюється шляхом перенесення відомостей, наданих ЦВК, Держприкордонслужбою, МОН, ДМСУ, ДФС, а також перенесення даних військовозобов'язаних (призовників) із облікових карток та особових справ військкоматами.

Звісно, даний закон суперечливий вже по суті самого питання, яке він призваний регулювати. Особливо проти єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних виступають і будуть виступати ті, хто звик "косити" від армії – це зрозуміло, адже тепер їм сховатись (чи "сховатись", "порішавши" питання з ким потрібно) буде в рази складніше, до того ж нечистих на руку воєнкомів згідно даного закону чекатиме адміністративна відповідальність.

Також проти створення такого реєстру виступають і ті, кого прийнято називати "п'ятою колоною", або "агентами Кремля". Адже електронний єдиний державний реєстр військовозобов'язаних дозволить набагато швидше і простіше у разі потреби провести мобілізацію, підвищивши тим самим обороноздатність нашої армії.

Крім цього, якщо поглянути об'єктивно і неупереджено, то в епоху сучасних технологій і розквіту електронного врядування, навіть у мирний час вести паперові бази даних – це жити вчорашнім днем. Тому не може не радувати те, що попри потужний спротив певних антидержавних елементів, українська армія таки реформується, намагаючись крокувати в ногу з часом.