Коли ЗСУ візьмуть Дебальцеве (КАРТА)

Після зустрічі у "нормандському форматі" у жовтні 2016-го президент України Петро Порошенко розповів, що українська сторона наполягає на демілітаризації Дебальцевого. Після цього даний меседж повторювали ледь не всі представники нашої сторони у тристоронній групі, експерти та інші політики. Росія ж на самому початку після "норманду" зазначала, що вона не погоджується з позицією України. Як і "Л-ДНР" - що не є дивним.

За "Мінськом-1" Дебальцеве має бути під українським прапором, так само як і Докучаєвськ. Проте Дебальцеве терористи захопили в лютому 2015-го. І Докучаєвськ теж живе під окупацією.

Згодом, у лютому 2016-го, розпочався повзучий наступ ЗСУ на Світлодарській дузі в напрямку Дебальцевого.

Особливо активізувалася наша армія в грудні 2016-го, коли 54-ю бригадою за участю добровольців з "Правого Сектору" було відбито кілька ключових позицій бойовиків - "чарівний ліс" та ОП "Кікімора". Лише за перші три дні боїв за "чарівний ліс" наші військові втратили 9 людей вбитими. Закріпившись на даних позиціях, просування саме на цьому напрямку в бік Дебальцевого було під великим питанням. По-перше - для повного спокою потрібно було брати висоти 223 і 216,на яких розміщені опорні пункти 3-го батальйону 7-ї мотострілецької бригади 1-го армійського корпусу військ бойовиків. І хоч влітку 2016-го захопити висоту 223 із втратами (тоді загинув відомий оперний співак Василь Сліпак) таки вдавалося, щоправда командування потім дало команду відступити, сьогодні бойовики достатньо добре закріпилися на висоті, підтягнувши туди бронетехніку.

По-друге, враховуючи втрати у боях за "чарівний ліс" і ОП "Кікімора" можна було спрогнозувати, що у боях за висоти можна отримати ще більше загиблих. Зрозуміло, що такий варіант нікому не потрібен.

Потрібно додати, що з обох висот прострілюється територія аж до Калинівки, де бойовики також міцно окопалися.

Останнім часом волонтер Юрій Мисягін, який працює з 54-ю бригадою на Світлодарській дузі, радує гарними новинами. Спочатку він писав, що наша армія просунулася вперед на 1 кілометр, зайнявши і закріпившись на висотах. Проте, жодної інформації про бої, які за логікою мали б супроводжувати просування, як з української сторони так і від бойовиків не надходило.

Вчора Мисягін знову порадував. Мовляв, до Дебальцевого лишилося всього 5-6 кілометрів.

Варто сказати, що нам вдалося перевірити інформацію Мисягіна - вона справді відповідає дійсності і наша армія не просто підійшла до околиць Дебальцевого, а вже окопалася і зводить всі інженерні споруди. 

І тут варто говорити про логіку даного наступу. Очевидно, що він відбувався не південніше від міста. Оскільки, від ОП "Кікімора", як ми вже писали, наступати на Дебальцеве довелося б із боями за висоти, добре укріплену Калинівку, зі штурмом позицій ЗСН, що супроводжувалося б втратами. Про них ми б вже дізналися. Тому, очевидно, що даний наступ відбувся північніше від Дебальцевого, до Новогригорівки. 

Варто зазначити, що Мисягін не раз писав про те, що бійці ЗСУ вже можуть роздивитися околиці Дебальцевого. Якщо орієнтуватися у місцевості, то можна сказати, що є висота 307.9 під Санжарівкою, з якої через поля до Дебальцевого якраз близько 8-7 кілометрів (хоч це і не 5-6, як писав Мисягін). Проте, дану висоту донедавна теж контролювали бойовики.

А поблизу Новогригорівки розташована висота 288.3. У даній зоні може діяти 17-а бригада.

З боку терористів про ситуацію на дебальцевському напрямку інформації не надходить. Лише поодинокі звіти про бої під Логвинове. Прес-центр АТО також не наводить інформацію - за останню добу 19 обстрілів на всіх напрямках. Все досить тихо.

Враховуючи те, що за словами волонтера Мисягіна, а також за даними кількох наших джерел просування таки відбулося і наша армія вже справді поблизу Дебальцевого, при цьому жодних даних про бої немає, то висновок тут один - бойовики відступили до міста, як мінімум, з північної сторони. У розрізі останніх заяв Туки, Авакова та багатьох політиків про деокупацію Донбасу в 2017 році, ситуація наштовхує на думку про існування певних домовленостей про відкат до "Мінська-1" чи деокупації Дебальцевого перед наступними переговорами у нормандському форматі. Терористи можуть відступати через брак живої сили, або через команду з Москви. Можна лише здогадуватися, як воно є насправді.

В будь-якому разі, повна картина буде зрозумілою, якщо без серйозних боїв терористи залишать Логвинове, висоти 223 і 216, а також Калинівку, давши змогу нашій армії зайти з південного флангу. 

Наразі ж ситуація під Дебальцевим дуже нагадує Докучаєвську, де 72-а бригада вже давно зайняла вигідні позиції, створивши плацдарм до наступу і деокупації міста. Чи завершиться дане просування 54-ї та 17-ї бригад взяттям Дебальцевого? Будемо сподіватися, що найближчим часом місто буде деокуповане, але без серйозних боїв, як це було у лютому 2015-го, коли у нього заходили терористи. За великим рахунком, сьогодні найбільше охороняється в Дебальцевому залізна дорога. Оскільки після штурму цього населеного пункту бойовиками він був знищений на 80%. 

Чи існують домовленості на вищому рівні, або ж бойовики відступають виключно від браку живої сили під тиском наших військ? Питання відкрите.