Коли ЗСУ підуть у наступ під Маріуполем

Не встиг Depo.ua описати нове становище адміністративного центру української частини Донбасу, як Маріуполь знову примушує сідати за клавіатуру.

Знаючи, що саме там зосереджено найбільше скупчення мирного населення поблизу лінії зіткнення, терористи роблять все, щоб дестабілізувати ситуацію і посіяти паніку. І якщо раніше справа доходила до відносно нечастих артилерійських обстрілів позицій ЗСУ навколо Маріуполя, то останнім часом бойовики перейшли до регулярних вилазок диверсійно-розвідувальних та штурмових груп, що регулярно виливається у відкриті збройні протистояння з українськими військовими.

Про загострення ситуації біля Маріуполя говорить і голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.

"Є проблема на маріупольському напрямку, "луплять" з усього, що є. Найбільше обстрілів за цю добу на секторі "Маріуполь" та загострення істотне. Але військ достатньо і ми дамо гідну відсіч окупантам" – сказав Жебрівський.

Своєрідним щитом Маріуполя зі сходу є селище Широкине, яке давно відіграє роль буферної зони між військами ЗСУ і терористами. Саме там сьогодні відбуваються найбільш жорстокі бойові зіткнення. Це підтвердив і міністр оборони України Степан Полторак.

"У Широкиному дійсно є загострення. Декілька днів тому там відбувся бій з ДРГ противника, яка вийшла на наші підрозділи. Під час бою двох диверсантів було знищено. Два підірвалися при відході на мінному полі, один був захоплений в полон і одному вдалося втекти. Після цього там загострилася ситуація. Було ще одне зіткнення з ДРГ противника і на сьогодні ця ділянка є найнеспокійнішою. В першу чергу це пов'язано з тим, що там помінялися підрозділи противника, відбулася ротація. І по друге, я думаю, що вони хочуть якимось чином нам дати відповідь на втрати, які вони понесли в цьому районі. Але ми там чітко утримуємо ситуацію і контролюємо повністю" – сказав Полторак.

Щодо втрат бойовиків, згаданих міністром оборони, то швидше за все мова йде про випадок пробного прориву наших військ у напрямку населеного пункту Пікузи (колишнє Комінтернове), яке наразі перебуває під контролем терористів. Про спробу такого прориву першими повідомили підконтрольні терористам ЗМІ. Щоправда, вони у притаманному їм стилі намагалися розкрутити "дезу" про те, що дали українцям відсіч і завдали ЗСУ втрат у кількості 15 вбитими і 25 пораненими.

Інформація про озвучену кількість загиблих і поранених з українського боку викликає сумніви (такі втрати приховати від всюдисущих журналістів та волонтерів просто нереально, плюс надто вже круглі цифри фігурують), а ось сам факт бойових дій під Пікузами сумнівів не викликає. Принаймні, такий висновок можна зробити з інформації, яка надходить з тих країв. Наприклад, з посту в Фейсбуці українського лікара-реаніматолога Олександра Чернова.

"Приблизно годину тому в морг привезли з-під Коминтернового 8-10 "свіжих" (до півдоби) трупів орків. Але, стомлений прийомом територіально "чужих" тіл, медперсонал єхидно поцікавився: "Комінтернове – все ще Волноваський район. Чому не до Волновахи в морг везете!?". Для нерозуміючих: Волноваха – не ОРДіЛО. Ті ж, хто привіз "вантаж 200", відповіли: "Так від вас їх на Росію забирати ближче!" – пише Чернов.

Цю ж інформацію підтвердив на своїй сторінці в соцмережі ВК один з колишніх ватажків бойовиків "ДНР" Ігор Гіркін-Стрєлков: "У районі Комінтернового (на Маріупольському напрямку, туди відійшло ополчення після здачі позицій у Широкиному) кілька годин йде запеклий бій. Повідомляють поки про двох загиблих зі складу 9-го полку – загинули доброволець з Росії "Челяб" і боєць "Серб".

Пікузи (Комінтернове) знаходяться на території так званої "ДНР", тому бої поблизу цього населеного пункту можуть свідчити лише про те, що українські війська таки сходили в атаку. Судячи з усього це була розвідка боєм – з метою превірити надійність оборони терористів.

Що це може означати у найближчій перспективі? Насправді, варіантів багато: від "нічого" (сходили в атаку, показали бойовикам "хто є хто" і повернулись на свої позиції), до кардинального перелому ситуації на південному фронті.

Не дарма кажуть, що найкращий захист – це напад. Ситуація з постійними обстрілами околиць Маріуполя вже порядком набридла всім – від рядових військових і цивільного населення, до керівництва ЗСУ і країни. А враховуючи те, що відбуваються ці обстріли на фоні того, що мирні переговори у Мінську зайшли в глухий кут, Україна має всі підстави для того, щоб, наприклад, "з метою захисту мирного населення Маріуполя", розгорнути наступ вздовж берегової лінії Азовського моря аж до кордону з Російською федерацією.

Звичайно, такий наступ ЗСУ, якщо він відбудеться, схвалення і підтримки світової спільноти не отримає, але й разом з тим цілком може розраховувати на відсутність осуду. Простіше кажучи, на такий маневр України всі просто закриють очі, а на параноїдальні заяви Росії й так останнім часом мало хто звертає увагу.

Що характерно, такої ж думки притримуються і військові експерти. Так координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець озвучив доволі сміливу версію.

"В один похмурий осінньо-зимовий день, "абсолютно несподівано" дві ударні оперативно-тактичні групи українських військ проламують нестійку оборону 9-го полку "ДНР" і спрямовуються уздовж вищевказаних доріг до російського кордону (благо справа, тут теж до неї зовсім недалеко), в Новоазовську і Сєдовому зав'язуються бої. І що в такому випадку може бути? Правильно - буде реалізований "пілотний проект" з реінтеграції окупованих територій в Україні. Так, як хотілося б Києву" – сказав Машовець.

Мабуть, розуміє це і глава бандформування "ДНР" Олександр Захарченко, який під час останніх спілкувань з тамтешньою "пресою" виглядав дуже стурбованим. Було видно, що справи йдуть трохи не так, як він планував.

"Ситуація загострюється не тільки в районі Новоазовська. Ситуація загострилася і в районі Дебальцевого, в напруженому стані залишається і район Пісок, і під Докучаєвським. Про розведенні сил і засобів на інших ділянках поки мова не йде" – сказав Захарченко.

Тобто, Україна чітко дає зрозуміти, що за останні два з половиною роки відростила зуби і вже не має наміру мовчати на підступні обстріли своїх позицій під час перемир'я, а буде відповідно реагувати на всі провокації. А на фоні інформації, яка постійно доноситься з тимчасово окупованих територій про масові дезертирства в лавах "армії ДНР", скорочення фінансування самопроголошених "республік" з боку Кремля, а також постійних скиглень про те, що Росія їх "зливає", така активність ЗСУ повинна ще й морально дестабілізувати терористів.

Підсумовуючи вище написане можна зробити висновок, що Україна зараз опинилась у такій ситуації, коли вона може спробувати здійснити пробний прорив лінії фронту, який може стати як разовою вилазкою в тил ворога, так і початком звільнення тимчасово окупованих територій. Тут все буде залежати від позиції Росії і її бажання й надалі утримувати "Л-ДНР", які окрім іміджевих та фінансових збитків нічого їй не приносять.