Під Зайцевим гібриди розминаються перед великим наступом на ці вихідні (КАРТА)

До того ж загострення йде практично скрізь і одночасно, що дуже схоже на розхитування з пробиттям слабких місць.

Під Докучаєвськом сторони перестали соромитися відносно використанням засобів і сил - починаючи з 28 травня в хід пішли реактивні системи "Град", застосування яких намагалися уникнути. Втім, говорити про Мінські домовленості після знищення бойовиками безпілотника ОБСЄ під Озерянівкою вже якось нерозумно - фактично, цей вкрай ворожий акт є розривом будь-яких домовленостей. Тут же, на Докучаєвському напрямку, сталася ще одна знакова подія - вперше за всю війну українські артилеристи стали накривати цілі на території ахметівського флюсо-доломітного комбінату (а те, що там базувалася артилерія і було розміщено склади боєприпасів, в місті не знав тільки ледачий). Що це може означати в довгостроковій перспективі - поки що не ясно, але дзвіночок дуже тривожний.

Під Маріуполем основні обстріли знову ж таки були сконцентровані в районі Широкиного, проте вони були не настільки активні, як на інших напрямках, де ситуація для нас склалася вкрай напружена.

Дуже непросто під Авдіївкою, до того ж тут відразу кілька позицій опинилися під щільним обстрілом з 122-мм, 152-мм гармат, 120-мм мінометів і "Град-П" з боку Ясинуватої та Донецька (відзначимо, що всі артилерійські позиції розміщуються в житловому секторі, що різко зменшує можливість контрбатарейної боротьби). За ніч лише на окремих позиціях зафіксовано потрапляння близько 200 (!) снарядів. Такий щільний вогонь не міг не призвести до різкого збільшення кількості загиблих і поранених (тут варто згадати відразу п'ятьох загиблих на "ПРОМКОМ"). У цьому районі мета бойовиків цілком очевидна - захоплення авдіївського "Коксохіму". І хоча це велике підприємство запустити неможливо, проте цілком реально розпочати шантаж Києва.

І нарешті, Горлівський напрямок. Ситуація тут близька до критичної - за останні кілька днів бойовики змогли не тільки парирувати наші успіхи з вирівнювання лінії фронту, а й самі просунутися вглиб як мінімум на кілометр. Так, наші військові під сильним вогнем відійшли від позицій між Верхньоторецьким і Новоселівкою-Два. Мало того, сьогодні вранці з'явилися повідомлення про просування супротивника на північ і зайняття одновуличного села Червоний Партизан.

Хотілося б помилятися, але всі події цілком укладаються в логіку найближчого наступу. Як ми можемо помітити, основний прорив можливий 3-5 червня, а до цього ми побачимо різке нарощування сил і зондування позицій, а потім і вогневий вал по розчищенню напрямку удару. Знову ж таки, чисто теоретично, це скорше за все буде Авдіївка з нанесенням допоміжного удару під Горлівкою і Маріуполем. На жаль, все вказує саме на такий розвиток подій.

Під це загострення з боку Росії, до речі, підводиться і база - чого варта, наприклад, заява Путіна про продовження активних бойових дій на Донбасі до реалізації Україною політичної частини Мінських угод.

Сподіваюся, що наш Генштаб цілком володіє ситуацією і має досить сил для відбиття можливого наступу.