До чого призведе загибель співробітника ОБСЄ на Донбасі

В цілому спокійний недільний день сколихнула багато в чому несподівана новина: під час здійснення патрулювання в районі населеного пункту Пришиб, територія "ЛНР", підірвався автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, що призвело до загибелі співробітників місії.

Трохи згодом стали відомі подробиці інциденту: при патрулюванні двох екіпажів СММ ОБСЄ по маршруту Слов'яносербськ – Сокільники близько 10:17 годин за київським часом в районі села Пришиб стався підрив одного автомобіля спостерігачів на фугасі, в результаті чого один представник місії загинув, а ще двоє отримали поранення. Загиблий був громадянином США, а поранені – громадянами Німеччини і Чехії.

Міністерство оборони України одразу ж повідомило, що у зазначений час за даними чергових змін режим припинення вогню дотримувався як з української сторони, так із боку так званої "ЛНР", підтвердивши таким чином версію підриву автомобіля на міні.

У свою чергу в так званій "народній міліції "ЛНР" заявили, що вказаний екіпаж відхилився від основного маршруту і рухався по другорядних дорогах.

Однак, перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг розповів, що, цитата: "дорога, якою прямував патруль місії раніше використовувалася як патрулями місії, так і місцевим транспортом, і мін там не повинно було бути взагалі".

Глава Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Себастьян Курц оперативно заявив, що необхідно провести ретельне розслідування інциденту, щоб притягнути винних до відповідальності. З аналогічною заявою виступили і генсек НАТО Єнс Столтенберг, і високий представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні, і канцлер Німеччини Ангела Меркель, і президент України Петро Порошенко, і голова Парламентської асамблеї ОБСЄ Крістін Муттонен.

Однак, єдиним способом об'єктивно розслідувати даний випадок вбачається вивчення місцевості в даному районі на пошук інших аналогічних вибухових пристроїв і вивчення їхнього маркування. Але, звичайно ж, окупанти нікому не дозволять провести таке розслідування, тому що воно покаже приналежність цих вибухових пристроїв до армії Російської федерації.

У свою чергу глава МЗС Німеччини Зігмар Габріель взагалі заявив, що, цитата: "напади і невиправдані звинувачення на адресу спостерігачів ОБСЄ, особливо з боку сепаратистів, повинні припинитися".

Те, що винні у даному інциденті саме проросійські терористи – сумнівів ні в кого у цивілізованому світі не виникає, що б там не писала і не розповідала проросійська сторона. Адже, по-перше, село Пришиб в Луганській області, де підірвався патруль СММ ОБСЄ, перебуває під контролем сепаратистів з моменту початку війни в Україні в 2014-му році. А по-друге, раніше було зафіксовано не один інцидент з обстрілами патрулів СММ ОБСЄ саме з боку терористів.

Наприклад, 24 березня цього року спостерігачі Спеціальної моніторингової місії потрапили під обстріл бойовиків в окупованій Знам'янці (36 км на північний захід від Луганська). Тоді ані люди, ані автомобілі ОБСЄ не постраждали, але сам факт мав би примусити задуматись.

Крім цього 16 березня повідомлялося, що бойовики терористичної організації "ДНР" погрожували спостерігачам Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ арештом поблизу шахти Жовтнева (знаходиться на території Донецька). Але й тоді для міжнародних спостерігачів усе обійшлося.

До речі, Depo.ua вже писав, що можливості СММ ОБСЄ в Україні обмежені – вона себе не може захистити, не кажучи про реальний вплив на ситуацію. Також ми писали, що право місії на вільне переміщення і моніторинг у зоні конфлікту регулярно порушується з боку бойовиків і ніхто нічого не може з цим вдіяти.

А тим часом російська сторона вже почала активну медійну кампанію "переведення стрілок" у даному епізоді на Збройні сили України. За інформацією координатора "Інформаційного спротиву" нардепа Дмитра Тимчука, відразу після інциденту російські куратори в "МГБ ЛНР" поставили завдання місцевим "функціонерам" бойовиків в "адміністрації глави ЛНР" і "міноборони ЛНР" з оперативного вкиду в інформаційний простір тез про причетність ЗСУ до підриву представників ОБСЄ.

Також Тимчук зазначає, що в екстреному порядку були підключені російські журналісти-пропагандисти, які працюють в "ЛНР".

Однак, розслідуванням нехай займаються компетентні органи, а ми ж спробуємо порозмірковувати: чого слід очікувати після цього трагічного випадку?

Насправді, наслідки можуть бути найнепередбачуванішими, причому у різних сферах.

Так глава МЗС Німеччини Зігмар Габріель закликав ОБСЄ продовжити свою роботу на Донбасі "в інтересах усіх сторін на лінії зіткнення". Тобто, зриву місії ОБСЄ, як такої, не відбудеться – в цьому можна майже не сумніватись.

Військовий експерт Олег Жданов, у свою чергу, припускає, що наслідками такої диверсії може стати новий раунд переговорів в "нормандському форматі". Також Жданов підкреслив, що на його думку, Україна повинна переглянути свої підходи до організації системи оборони та охорони на лінії розмежування.

"В тій обстановці, в якій у нас знаходиться лінія розмежування, коли ми фактично намагаємося всіма силами відвести війська і зробити сіру зону, надавши її для роботи диверсійних груп, ось ми отримали реальний результат: ми не контролюємо територію на деяких ділянках, ДРГ проникають, ставлять міни і підривають місію ОБСЄ. Нам потрібно переглядати свої підходи, організацію системи оборони та охорони на лінії розмежування", – резюмував він.

Власне, варіант "затягування гайок" на лінії розмежування українськими збройними силами бачиться далеко не найгіршим. Більше того: за великого бажання тепер Україна зможе цілком офіційно ввести свої війська у так звану "сіру зону" і цілком офіційно встановити свій контроль за нею, мотивуючи це безпекою співробітників місії ОБСЄ. Хоча, з іншого боку, у такому разі Україні доведеться брати на себе офіційну відповідальність за безпеку співробітників місії.

В будь-якому разі, як би цинічно це не звучало, а даний трагічний інцидент більше на користь Україні, аніж Росії з її викормишами "Л-ДНР". Адже за замовчуванням весь цивілізований світ, шукаючи винних, подивиться у бік якщо не Росії, то точно "ЛНР" і "ДНР". Однак, чи спонукає це західних партнерів України наважитись на справді дієвий крок – введення на Донбас миротворчого контингенту ООН? Хто знає... Збитий рашистами влітку 2014-го року малазійський "Боїнг", наприклад, не спонукав…

А між тим ще 18 лютого 2015-го року Президент України Петро Порошенко запропонував Раді національної безпеки і оборони обговорити питання запрошення в країну миротворчої місії ООН, з чим РНБО погодилась і українська влада звернулась до ООН і Євросоюзу з проханням розгорнути на території України миротворчих місій. Крім цього обговорювалась також можливість створення збройної місії ОБСЄ.

Однак, ООН, ЄС і ОБСЄ зволікали з цим процесом. А хто знає – можливо, якби вони ще тоді прислухались до раціональних пропозицій української влади, громадянин США зараз був би живим, а громадяни Німеччини і Чехії не лежали б у госпіталі Луганська.

До речі про США. Варіант, згідно якого Дональд Трамп у рамках помсти за смерть свого співвітчизника прийме рішення запустити кілька "томагавків" по Луганську нами принципово не розглядається, як надто фантастичний навіть для нинішнього ексцентричного президента Сполучених штатів.