Де будуть чотири нові зони безпеки від Порошенка на Донбасі (КАРТА)

Ще не встигли запровадити три пілотних зони безпеки, а вже на найвищому рівні почались розмови про розширення даного миротворчого проекту ще на чотири подібних зони

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Де будуть чотири нові зони безпеки від П…

Вчора пізно ввечері Президент України Петро Порошенко на прес-конференції після переговорів у "нормандському форматі" наголосив, що першим пунктом домовленостей має бути негайне припинення вогню.

"Домовилися про те, що після розведення сторін на трьох пунктах – Золоте, Петрівське і Станиця Луганська – там мають бути встановлені постійно діючі моніторингові пости ОБСЄ. Після цього ми почнемо переговори про наступні чотири місця розведення сторін. Я хочу наголосити, що українська сторона наполягала, що серед цих пунктів обов'язково було присутнє Дебальцево. Бо за Меморандумом від 19 вересня на 12 лютого ця територія була під контролем українських військових" – сказав Порошенко.

І хоч на перших трьох ділянках відведення сторін проходить з горем пополам, Depo.ua все ж таки спробував проаналізувати ситуацію і спробувати спрогнозувати наступні чотири "зони безпеки". До речі, певний час тому ми вже писали про 7 потенційних "зон безпеки", але життя вносить свої корективи.

Отож, поїхали згори донизу по карті:

1. Дебальцеве. Тут наче без варіантів, раз на цьому наполягає особисто Президент України Петро Порошенко. Дебальцеве – це один з останніх міст, яке Україна встигла звільнити від терористів перед тим, як Росія ввела свої регулярні війська на Донбас. За Меморандумом від 19 вересня 2014-го року Дебальцеве й справді повинно бути під контролем української влади, однак на початку 2015-го російсько-терористичні війська пішли на загострення ситуації і постійними обстрілами з артилерії зруйнували системи життєзабезпечення інфраструктури міста, тому українська влада змушена була евакуювати мирних жителів і відвести з Дебальцевого свої війська.

Станом на сьогодні це фактично мертве місто, однак воно має важливе стратегічне значення – там знаходиться крупний залізничний вузол, а також в силу свого географічного положення воно є хорошим плацдармом для подальших наступів як в одну, так і в іншу сторону.

Вимагати відведення військ з Дебальцевого, насправді, це дуже стратегічно виграшний хід з боку української влади. По суті, тут дане відведення буде відбуватись в односторонньому порядку – або бойовики звільнять місто і там поселиться збройна місія ОБСЄ, створення якої погодили на тих же переговорах у Берліні, або Україна матиме залізобетонний юридично бездоганний аргумент недотримання терористами своїх зобов'язань. Дрібничка, так, але ця дрібничка може стати формальною підставою для посилення санкцій проти Росії – не варто забувати, що Захід живе за "законами формальності".

Але, по суті, створення зони безпеки 4 км2 в даному місці нічого не дасть, окрім як можливості "поселити" на лінії розмежування озброєну місію ОБСЄ. Щодо ефективності якої є певні сумніви. Швидше за все, Україна буде ставити питання ребро щодо встановлення у всьому Дебальцевому демілітаризованої зони по типу Широкиного. Хоча, знову ж таки, є всі підстави думати, що у випадку з Дебальцевим головне процес, а не результат.

Де можуть бути чотири зони безпеки від Порошенка (КАРТА) - фото 1

2. Авдіївка. Взагалі, Світлодарськ і Авдіївка – це місця, де українські військові останнім часом досягли найбільших успіхів. Тому цілком ймовірно, що терористи будуть вимагати включити до складу "зон безпеки" саме ці точки, з метою відведення звідти української армії. Також цілком ймовірно, що Україна не захоче поступатись стратегічно більш важливою Світлодарською дугою (особливо в контексті Дебальцевого), але при цьому продемонструє жест доброї волі і піде на поступки в "Авдіївській промці", яка за останні місяці перетворилась на руїни і носить більше символічний характер, аніж практичний.

Звісно, "здача" Авдіївської промзони багатьма буде сприйнята, як #зрада, що логічно – надто багато української крові там було пролито. Однак, деколи краще поступитись малим заради стратегічної вигоди. До того ж основну свою місію Авдіївка виконала – продемонструвала терористам, що у разі необхідності українські війська можуть і вміють з боями відвойовувати окуповану територію.

Де можуть бути чотири зони безпеки від Порошенка (КАРТА) - фото 2

3. Мар'їнка (КПВВ). Тут все без змін. В Мар'їнці розміщений найближчий до окупованого Донецька і, відповідно, один з найбільш популярних КПВВ, який, до того ж, мало не щодня піддається обстрілам. Тому ця точка на карті буквально сама проситься у "зону безпеки". Хоча, тут більше вигоди повинна отримати Україна, аніж терористи – спокійно працюючий пункт пропуску під Донецьком – потужний ресурс для розвідувальної, диверсійної і пропагандистської діяльності в самому лігві ворога.

Очевидно, розуміють це і терористи, тому й обстрілюють Мар'їнку чи не найбільше з усіх КПВВ Донбасу, фактично блокуючи роботу пункту пропуску.

Де можуть бути чотири зони безпеки від Порошенка (КАРТА) - фото 3

4. Водяне. Що цікаво, існує два селища під такою назвою – і обидва на лінії розмежування. Одне в районі Донецька, поблизу Пісків і Авдіївки, інше – в районі Маріуполя, поблизу Широкиного. Гаряче останнім часом саме в "маріупольському" Водяному – там 14 жовтня терористи навіть мало не прорвали лінію фронту, але наші бійці відбили атаку.

Попри те, що у водяному навіть у мирний час проживало всього 19 людей, обстріли і провокації з боку бойовиків там носять регулярний характер – дається взнаки близькість до Маріуполя. Фактично, Водяне – це маленьке село посеред степу, яке саме по собі жодної цінності не представляє, але на своєму напрямку воно є останнім форпостом на шляху до Маріуполя. Далі – голий степ. Тому, зробивши з Водяного "зону безпеки", вдалося б зняти частину напруження на маріупольському напрямку.

Де можуть бути чотири зони безпеки від Порошенка (КАРТА) - фото 4

Також проситься у "зони безпеки" і Широкине, однак ризикнемо припустити, що українська влада свідомо не буде наполягати на найпівденнішій точці лінії фронту, залишаючи для себе плацдарм для потенційного прориву у напрямку окупованого Новоазовська і далі, до російського кордону. Такий розвиток подій насправді можливий і ми про нього вже писали.

Хоча, традиційно, ставлення до цього всього процесу "відведення озброєнь" досить скептичне: можна хоч 200 таких "зон безпеки" намалювати, але толку з того, якщо ці домовленості традиційно не будуть виконуватись терористами? Якщо вони не виконують умови попередніх домовленостей і досі остаточно не відвели свої війська у трьох перших "зонах безпеки", то з якого дива варто очікувати виконання ними нових мирних умов? Тим більше, що ініціатором даного питання традиційно виступила Україна, а не бойовики.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme