Чому торгівлю зброєю в зоні АТО неможливо зупинити

Будь-яка війна окрім смертей і насильства породжує дві речі - контрабанду і торгівлю зброєю. 

Затримання СБУ заступника командира 53-ї мехбригади за торгівлю зброєю породило багато шуму в рядах волонтерів і військових. Лише протягом червня-липня 2016-го він продав більше 5000 одиниць боєприпасів (патрони калібру 7,62 мм і 5,45 мм, гранати РГД -5) і отримав трохи більше 66 тис. гривень. Міністр оборони Степан Полторак прийняв рішення розжалувати до рядового та звільнити зі служби у Збройних Силах цю людину.

Але скільки є ще таких військових, котрі наживаються на війні. Майже щомісяця СБУ звітує про затримання громадян, які торгують зброєю із зони АТО, перекриття каналів торгівлі у Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій та інших областях. Але контрабанда і торгівля продовжується. 

Під час війни в Афганістані, яка тривала 10 років, радянскі військові хотіли повернутися із війни з трофеями. У той час цими трофеями були імпортні "відики", жіноча білизна, звичайна хустка, афганські шуби... На митниці в аеропорту Ташкента більшість військових трусили і все відбирали. Але хабарі творили дива і згодом речі з Афганістану потрапляли в СРСР. 

В Україні війна так само породжує бажання наживи і повернення з трофеями у багатьох воїнів. Поміж свідомих патріотів, які підписали контракт зі ЗСУ, пішли добровольцями на війну, щоб відстояти рідну землю, знаходяться ті, хто не хотів воювати і шукає хоч якийсь позитив від цієї війни для себе. 

Варто просто сісти у машину до балакучого таксиста в Краматорську, який розповість Вам, як солдати намагаються поїхати у відпустку зі стволами і гранатами в сумках, спокійно хизуючись ними поки він везе їх до Залізничної станції. Звичайно, СБУ та поліція у прифронтових містах працює злагоджено і кожну сумку воїна перед від'їздом з війни перевіряють із собаками, але головна загроза йде не від простих хлопців, які хочуть повернутися з війни із трофейними РГД-5 чи автоматом "Калашникова". 

Найбільша кількість перевірок силовиків, як правило, відбувається в тилу. Із кількістю обстрілів збільшується і кількість перевірок. Коли говорив з одним із солдатів з передової, він пояснив це дуже просто. Мовляв, коли відбувається обстріл наших позицій, окрім загрози життю він дає можливість списати певну кількість зброї, як знищену внаслідок нього. На передовій досить важко проконтролювати, скільки зброї вціліло, а також трофейну, здобуту в бою. Недобросовісні військові користуються цим, списують, а бандити, які так чи інакше виходять на військових, вже потім намагаються вирішувати ситуацію з доставкою зброї із зони АТО. І зловити їх можна хіба в тилу. 

Сьогодні держава робить правильні кроки, мобілізувавши зусилля для боротьби з контрабандою зброї. Але у зоні АТО можна наслухатися багато історій про фури, що везуть гуманітарку, а потім повертаються завантажені зброєю і їх пропускають на блок-постах за певну суму. Чутки породжуються дуже просто і в своїй більшості бувають брехливими. Ми не стверджуємо, що так просто можна провести зброю в Україну. Але так чи інакше досить часто доводиться бачити новини про знайдені склади з боєприпасами з АТО в Київській та інших областях. І відразу ж постає запитання "а скільки є ще таких незнайдених?".

Варто розуміти, що будь-яка війна породжує торгівлю зброєю. І перемогти це явище неможливо навіть після її завершення. Але дуже важливо, щоб держава посилювала тиск і створювала перешкоди контрабанді, очищаючись від недобросовісних військових, які йдуть на змову з криміналітетом не тільки на "передку", але і в тилу. Тільки не варто жити мріями, що цю проблему можна подолати. Вона є продуктом війни. Але зменшити масовість силовикам цілком під силу.

Скільки років потрібно дати заступнику командира з 53-ї? Йому світить від 5 до 12 років. Але для того, щоб відбити бажання в інших, потрібно було б дати максимальний строк.