Чим небезпечні "раптові" маневри Путіна під українським кордоном

На наступний день після параду на День Незалежності в Києві Путін приступив до найбільшої за останні півтора року "раптової перевірки боєготовності збройних сил". Причому це було зроблено демонстративним і дуже нахабним чином, що викликало невдоволення в Литві, Польщі і природно в Україні, так як робиться на південно-західному стратегічному напрямку.

З великою часткою ймовірністі на святкування 25-річчя Незалежності у російських генералів і політиків були свої плани – за деякими непрямими даними тільки завдяки титанічним зусиллям СБУ вдалося запобігти терактам в кількох великих містах країни (на жаль, деталі операції і якщо будуть доступні, тільки років через 10, якщо спецслужби взагалі коли-небудь захочуть поділитися).

Взагалі навчання навколо кордонів є вкрай примітивним засобом шантажу Росією сусідніх країн і досить часто переростають у відкриті бойові дії – фактично вторгнення.

Так було в 2008 році, коли під виглядом навчань "Кавказ-2008" була зібране угрупування для вторгнення в Грузію, так було влітку 2014 року, коли на території Ростовської області наприкінці серпня формували батальонно-тактичні групи, які були кинуті проти українських військ під Іловайськом.

Нинішні навчання схожі і не схожі на попередні водночас – з одного боку залучені дуже великі сили, в тому числі сили трьох військових округів, Чорноморського флоту і Каспійської флотилії, а також десантні підрозділи.

Основний наголос зроблено на Південному військовому окрузі, який, до речі, дуже активно задіяний в підтримці сепаратистів на сході України. Тут буквально перед навчаннями був замінений вищий командний склад, в тому числі і за рахунок офіцерів, які мають досвід керування армією ДНР".

Востаннє війська на цьому напрямку перевірялися в лютому, але тоді масштаб був незрівнянно менший. За офіційною версією, перевірка ведеться в рамках "активної підготовки до стратегічних навчань "Кавказ-2016", які заплановані на середину вересня.

Однак фактично це провокаційний тиск на Захід перед зустріччю G20, яка відбудеться 4-5 вересня в Китаї. На неї Путін покладає особливі надії, сподіваючись переформатувати "Нормандський формат" в якусь іншу структуру для вирішення питань України, але без участі самої України. А для цього вкрай необхідно продемонструвати готовність вирішення питань Донбасу військовим шляхом як альтернативу продовження політичних переговорів.

До речі, російські військові відкрито говорять про стягування військ і техніки до прикордонних районів, але цинічно прикриваються сміховинною тезою "відпрацюванням маневрів по захисту від вторгнення потенційного противника". Навряд чи генерали так вже стурбовані зростанням боєздатності української армії, а найближчі війська НАТО стоять як мінімум в Румунії.

Дуже поганим сигналом бачиться і нетрадиційна стурбованість, яку висловили в Пентагоні, причому практично всі що проводилися до цього подібні демонстрації сили не викликали нічого подібного. Є розуміння глибини проблеми і у керівництва НАТО, але природно, що воно більш стурбоване безпекою країн Балтії і Польщі.

За планами Міноборони Росії, раптова перевірка завершиться 31 серпня, після чого про її підсумки повідомлять Володимиру Путіну. Що може трапиться за цей тиждень припустити не може ніхто, зрозуміло тільки одне – пряма військова агресія ні в якій мірі не може зіграти на руку Путіну в умовах, що склалися. І навіть якщо Захід не надасть прямої військової допомоги Україні, то, як мінімум, пустить в хід свою "економічну палицю" з відключенням Свіфта, що явно не піде на користь Росії. Хоча, звичайно, особисто Путін і його оточення вже давно перейшло межу адекватного реагування на зовнішні подразники, що, наприклад, показують абсолютно нелогічні дії в тій же Сирії.