Навіщо Путін хоче заборонити терористам провокації з мінометами

Контактна група в Мінську може відзвітувати про успіх. Україна, Росія та ОБСЄ поставили підписи під угодою про відведення артилерії калібром меньше 100 мм. Підписи Захарченка та Плотницького поки що чекають. Утім, Денис Пушилін вже прокоментував подію -  він підтвердив, що зброю будуть відводити 41 день, в два етапа - спочатку з так званого сектора "Північ" (треба, мабуть, розуміти, що мова йде про "ЛНР"), а потім з сектора "Південь" ( "ДНР"). Не стримує своїх радощів й представник ОБСЄ Сайдік, якому вже мариться імплементація угоди і навіть швидкі переговори щодо місцевих виборів на окупованих територіях, консультації щодо змін Конституції України за участю вже сумнозвісного Мореля. Все це прекрасно з точки зору просування на шляху реалізації Мінських угод, яким, як відомо, немає альтернативи, але...

По-перше, треба розуміти, що підпис Росії - це реверанс Путіна в бік Заходу перед зустріччю "нормандської четвірки" 2 жовтня в Парижі. На цій зустрічі росіяни відзвітують, що у домовленостях з відведенні зброї досягнуто "суттєвого прогресу", на лінії розмежування не стріляють (ну чи майже не стріляють, не будемо прискіпливі скажуть росіяни) і пора поговорити вже про Конституцію України та вибори в "ЛНР" та "ДНР". Судячи з "плану Мореля" та оптимізму Сайдіка наші "союзники" вже готові це обговорювати. А от Україна навряд чи. І ось тут стане питання про підписи підписи Плотницького та Захарченка. Якщо Україна не захоче обговорювати "план Мореля", то ці підписи можуть або не з'явитися під угодою про відведення зброї, або якщо вони вже будуть поставлені на 2 жовтня, то само відведення буде пригальмовано. І звинуватять у цьому Україну. І якщо Україна не буде готова щось висунути на противагу "плану Мореля", то ми виглядатимемо як злісні порушники Мінських угод.

По-друге, припустимо Україна висуне свій варіант на противагу "плану Мореля" і його почнуть обговорювати. Чи означатиме це, що тим часом триватиме відведення зброї? Можливо. Але звернімо увагу, що спочатку зброю планується відводити на лінії розмежування з "ЛНР", де і зараз практично не стріляють. А от щодо "ДНР", то там на цілій низці напрямків мало не кожен день відбуваються провокації із застосуванням того самого озброєння, яке планується відвести на три тижні пізніше. Збіг?

Ну, і, по-третє, все це відведення як ми вже бачимо на прикладі зброї більше 100 мм носить умовний характер. Якщо Путін вважатиме за потрібне знову розпочати бойові дії, то вони розпочнуться. Проблемою якраз є умовне відведення зброї і тиша на лінії розмежування. Якраз у цій тиші Україні і викручуватимуть руки стосовно "політичного процесу" з "ЛНР" та "ДНР". І завдання України, як це не цинічно звучить, імітувати в ньому участь, але так, щоб не зійти з дуже вузької стежки між зривом Мінських угод і реальними поступками терористам.