Чим допоможуть ЗСУ американські безпілотники за $12 млн

Ще в 2015-у році американська компанія Aerovironment уклала контракт з Міноборони США на поставку для ЗСУ партії розвідувальних БПЛА RQ-11B "Raven". Тоді мова йшла про контракт на $9,05 млн. Його реалізація забезпечена в рамках програми "Іноземні військові продажі" і повністю фінансувалася зі спеціального фонду оборонного бюджету США. 

Український Генштаб вже відзвітував про отримання партії БПЛА "RQ-11B Analog Raven Systems" загальною вартістю понад $12 млн. Жодної копійки з нашого бюджету на них не витрачалося.

Як правило, в один комплект поставки входять три безпілотних апарати, запасна батарея і зарядний пристрій з живленням від "Хаммера", які, до речі, раніше також передавалися ЗСУ американцями. Але це не є обов'язковою умовою підзарядки.

Для українських військових дані безпілотники стали дуже гарною новиною, бо попри третій рік війни армія досі відчуває проблему в наявності безпілотників на передовій, які здатні виконувати військові завдання. Вистачає лише поставлених волонтерами, які досить часто зібрані з підручних матеріалів, мають низьку вартість і функціонал.

У 2014-у році, коли все тільки починалося, на озброєнні ЗСУ були ще старі радянські моделі, поставлені волонтерами апарати, а також закуплені в Ізраїлю у 2008-у році Bird Eye. Сьогодні ж армія отримує й відчизняні безпілотники "Фурія", які ще в 2014-у році проходили випробування в добровольчих батальйонах, згодом і в Нацгвардії. Але говорити про масштабність не доводиться. У березні була інформація про поставки всього 5 "Фурій" ЗСУ на замовлення Міноборони. Тому американські "Ворони" з'явилися дуже вчасно адже нестачу військових БПЛА на "передку" оцінювали у 400 штук.

Що за безпілотники RQ-11 Raven

Дані моделі використовувалися під час війни в Іраку, Афганістані. Головні функції "Ворона", як і інших безпілотників -  пошук і відстеження позицій ворога з повітря, а також забезпечення безпеки, охорони баз чи конвоїв. Радіус дії складає 10 кілометрів від контролера і зазвичай він рухається по запрограмованому маршруту завдяки електричному двигуну, використовуючи для навігації GPS. "Ворон" здебільшого є малошумним на низькій висоті. Тривалість польоту - до 2 годин, висота польоту над рівнем землі - 150 м, а потолок висоти над середнім рівнем моря 4500 - 5000м. Він здатен летіти зі швидкістю 90 км. на годину, але крейсерська швидкість - 40-50 км.

На нього встановлюється кольорова денна відеокамера або двоколірна інфрачервона нічна камера. Обидві камери в режимі реального часу транслюють відеозображення оператору, який контролює "Ворона" через кишеньковий контролер. 

RQ-11 Raven досить легкий - до 2 кг, а для виготовлення використовується "кевлар". Може запускатися навіть з руки або з рухомого транспортного засобу, окрім цього відзначається зручність - "Ворон" швидко розбирається і може бути запакований у звичайний рюкзак.

Але як і в будь-якого БПЛА, у нього є свої недоліки. Найчастішою причиною втрат безпілотників під час використання у бойових діях армією США були втрати лінії зв'язку, коли БПЛА вилітав за межі досяжності контролера або програмний апаратний збій на самому БПЛА.

Більше того, викликає питання надійність самого програмного коду, оскільки траплялися випадки, коли БПЛА перехоплювалися під час війни в Іраку.

Чи кращий він за українські моделі

ЗСУ отримують вітчизняні безпілотники "Фурія" НПП "Атлон Авіа". Вони дешевші за "воронів"- комплект з трьох безпілотників коштує 2,5 млн грн. Але враховуючи те, що "Ворони" нам дісталися безкоштовно, порівнювати вартість (1 одиниця - $35 тис.) є не зовсім доцільним.

У "Фурії" є як переваги так і недоліки. Наприклад, радіус дії становить 50 км - значно більший за "Ворона". Тривалість польоту "Фурії" - 2 години, висота - 2500 м, а максимальна швидкість - 130 км./год.

"Фурія" важча за "Ворона" на 3 кг (важить 5 кг). Окрім цього від вітчизняних експертів, зокрема директора Консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця доводилося чути, що "Фурії" в порівнянні з RQ-11B Raven мають обмежені можливості роботи вночі і в них не так добре захищені канали зв'язку. 

Окрім "Фурії" вимогам Міноборони відповідає ще один безпілотник, "Spectator", створений спільними зусиллями КПІ і заводу "Меридіан", а завдяки волонтерам воїни АТО отримують й інші моделі, зокрема Patriot RVO10, Observer-S, Sparrow. 

Чи допоможуть Україні американські безпілотники

Українські військові відзначають, що в основному безпілотниками їх забезпечують волонтери. Але моделі, які поставляються, можуть виконувати обмежене коло задач і здебільшого призначені для авіамоделювання, ніж для військових цілей.

Наразі на фронті відчувається нестача БПЛА радіусом дії до 20 км, а також навчених пілотів, оскільки дуже часто безпілотники втрачаються не в результаті ворожого обстрілу чи перехоплення, а банальної відсутності кваліфікації через що БПЛА залітають за радіус дії. 

Безперечно, наявність американських "Воронів", які надійдуть на фронт, а якщо вірити інформації Генштабу про $12 млн, які коштує ця партія, то це близько 342 літальних апаратів, значно полегшить життя нашій розвідці. Інше питання - чи є в нас навчені пілоти.

Міністр оборони Степан Полторак заявляв, що в 2016-у розпочнеться підготовка екіпажів пілотів БПЛА.

Ефективність "Воронів" та інших безпілотників залежить не стільки від якостей, скільки від уміння бойових підрозділів працювати з інформацією, яку добувають апарати, робити розрахунки для артилерійських ударів. 

Сьогоднішня ситуація на фронті є яскравим підтвердженням важливості аеророзвідки. Терористи підвищили ефективність своїх дій, зокрема артилерійських обстрілів, завдяки більшій активності і кількості сучасних БПЛА. Внаслідок цього зросли втрати ЗСУ у липні.

Наприклад, відомо, що в терористів на озброєнні є російський безпілотник "Гранат-1", який за функціоналом дуже схожий на "Raven" з радіусом дії у 10 км, висотою 1500 метрів, крейсерською швидкістю 80 км та здатністю залишатися в повітрі протягом 2 годин.

Діяльність же нашої артилерії і розвідки в цілому є менш ефективною не тільки через нестачу великокаліберних снарядів, про яку ми повідомляли, і дотримання "Мінська", а саме відсутність достатньої кількості якісних БПЛА у розвідбатальйонів, які могли б відповідати умовам війни. 

З американськими безпілотниками ЗСУ зможуть отримувати якісні дані з повітря щодо позицій та переміщення терористів. Цілком можливо, що це дасть змогу підвищити ефективність "роботи" військових по позиціям бойовиків.