Битий не битого везе: чому перші хвилі не хочуть служити замість сьомої

Демобілізовані бійці АТО перших хвиль почали висловлювати обурення стосовно нової ідеї Генштабу щодо комплектування. Серед військових точаться чутки, що замість сьомої хвилі нестачу людей на фронті комплектуватимуть за рахунок дембелів з перших хвиль.

Це раціонально з військової точки зору, бо це вже обстріляні вояки, і раціонально з політичної, адже "ремобілізація" попередніх хвиль викличе менше народного гніву, ніж сьома хвиля.

Але крім раціональності, політичної вигоди та військових розрахунків є ще й людський бік цієї справи. Чи буде на фронті користь від демотивованих бійців, які не хочуть віддавати мінімум ще один рік свого життя?

"ЩЕ ОДИН РІК Я ЇМ НЕ ВІДДАМ"

"Після слів начальника Генштабу пана Муженка про оперативний резерв першої черги в який записують примусово при демобілізації, чекаю на осінь, що мене знову призовуть.

Перша вже частково мобілізована, зараз вже третю хвилю намагаються "промацати" , а восени півроку від демобілізації четвертої, і тоді мають право знову мобілізувати, - каже боєць АТО з третьої хвилі зенітник Євген Бобров і зізнається, що іти воювати не хоче – не бачить сенсу. – Якщо, не приведи Господи, почнеться повномасштабне вторгнення я сам поїду у військкомат, а якщо просто треба набрати людей бо "контрачів" не вистачає, то почнуться лікарні, і другі можливості уникнути призову".

Євген Бобров

Не хоче знов мобілізуватися, пояснює пан Євген, бо ще того разу дуже сильно розчарувався в закулісній частині армії. Не додає мотивації навіть зарплатня в сім тисяч.

"Відношення до солдатів не змінилося, плювати мені на ту зарплату, якщо мене постійно принижуватиме якийсь гад з погонами майора чи полковника. На жаль "совєцька армія" з голів офіцерів нікуди не ділась. Солдати повністю залежать від командира і його настрою. Зарплатню ж не дають одразу сім тисяч - посадовий оклад, наприклад, стрільця-зенітника - 820 гривень, решта - премія, надбавка за вислугу і таке інше. Командир має право накласти стягнення, а це штраф, а штрафують дуже часто на відсотків 60-80, порахуйте що лишається".

Не хоче "віддавати ще один рік" і Сергій Вікарчук, атошник четвертої хвилі. Відверто зізнається, що знайде купу причин зникнути.

"Народ, а запитайте мене чи я хочу? Чи хочу щоб мене зачинили ще на один рік в полях Донбасу без дозволу бачити людей, спілкуватися, займатися сексом, бачити дітей, вживати алкоголь вільно чи просто не бути на зоні суворого режиму? Чи хочу я ще вимагати правди, коли всі сциканули і відступили, у совок тебе відправляють на смерть, щоб ти забухав чи заткнувся? – обурюється він. - Мені потрібні бойові командири, бойові рядові, справжні чоловіки, а не сцикуни, що мене підштовхують мародерствувати. Аватарів на війну не беруть, а такі, як я мають один за одним гинути. Ні, я піду на війну але піду туди куди я хочу або я знайду купу причин зникнути".

Сергій Вікарчук нещодавно повернувся до цивільного життя, знайшов роботу і повіз родину на море

Бійці кажуть – якщо буде загальна мобілізація, вони одними з перших прибудуть до військкомату і служитимуть на будь якій посаді. Але не чесно і не справедливо, коли одні служать в АТО по другому разу у той час як інші спокійно собі живуть.

ГЕНШТАБ: ЦЕ ЧУТКИ

В прес-службі Генштабу журналіста depo.ua запевнили, що масова мобілізація бійців перших хвиль - це чутки. Дійсно, дембелям можуть приходити виклики до військкоматів, але це не повістки. Створюється оперативний резерв і АТОшників викликають для того, щоб оновити бази даних. Ці бази потрібні, щоб в разі загострення обстановки, оголошення загальної мобілізації кожна область знала, які резервісти є в розпорядженні. А всі військовослужбовці, які звільняються із Збройних сил та мають досвід участі в антитерористичній операції, зараховуються до так званого оперативного резерву першої черги.

ДЕМОТИВОВАНИЙ БОЄЦЬ – ВЖЕ НЕ БОЄЦЬ

Добре, що інформація про демобілізацію перших хвиль виявилася чутками. Бо людина, яка не хоче працювати – не боєць. Саботажник, пияк, ледаще, месник, аватар – хто завгодно, тільки не боєць. І наявність отаких, розлючених, розчарованих, "накручених" заплаканими дружинами вояків в зоні АТО завдасть обороноздатності України тільки шкоди. Навіть якщо мобілізовані – вмілі обстріляні вояки. 

Але що робити із кадровими дірками, які з'являться після демобілізації шостої хвилі? АТОшники пропонують різне: обкласти чоловіків, які не воювали, податком на війну в 5-10%, встановити "відкупні" для тих, хто не хоче воювати, і за рахунок цього підняти зарплатню контрактникам, зробити більш жорсткою відповідальність для тих, хто "косить" від мобілізації. Вигнати офіцерів, які ставляться до рядових як до рабів.

Зробити зарплатню менш залежною від відношень командира з підлеглими і взагалі, підвищити її, бо дуже багато грошей з тих семи тисяч витрачається на військові потреби: бензин, принтери, папір, вода, тощо. Тоді, мовляв, хлопці із бойовим досвідом активніше підуть у контрактники і ніяких кадрових дірок не буде.

Активніше розглядати кандидатури тих, хто проситься на контракт, щоб хлопці по року не оббивали пороги військових частин, як от було із Олександром Моїсеєнком – героєм однієї з наших статей. Штурмовик Майдану, вже третій рік як в зоні АТО. Інструктор ТСС2 (Taktical Casuality Care), оператор ТСС3 (медик патруля, може йти в складі ДРГ, оперувати бойові поранення на ходу), яких в країні добре якщо є пару сотень. 110 успішних евакуацій поранених з локальних халеп будь-якої складності. Повністю екіпірований під виконання бойових завдань, шість комплектів камуфляжу, три пари берців, рельєф від Волновахи до Світлодарської дуги знає як свої п'ять пальців… Але на контрактну службу його більше року не приймали (до речі, кілька днів тому Сашка таки взяли на контрактну службу, людина палає ентузіазмом).

Принаймні, можна оголосити сьому хвилю, хоча б меншу і часткову, але не висмикувати Героїв ще на рік. Не ламати їм життя та родини. Тільки втягнулися в цивільну роботу, діти знову впізнають, вдома все полагодив, сон майже відновився… Вони не марять полігонами, а як почнуть, то попросяться самі.