Як виглядатимуть "вибори на Донбасі" за сценарієм Штайнмаєра-Еро

При тому, що ціна ця буде сплаченою намарне. 

Він їх таки "купив". Російський президент, схоже, зумів переконати європейських очільників у тому, що готовий до завершення конфлікту на Донбасі. Він "купив" їх можливістю більше ніколи не їздити до Мінська, і не проводити ніч у гостинного "бацьки". Не примушувати греків, угорців і ще бозна-кого дотримуватись антиросійських санкцій. На можливість не бачити обличчя Путіна на регулярних зустрічах, врешті-решт. Він їх, звичайно, обманув. Але легко обманювати того, хто сам дуже-дуже хоче обманутись.

Україна може погодитись на європейський варіант – і  почати міняти Конституцію, призупинивши цим війну на місяць-другий. Може відмовитись – і все продовжиться, як є. Ну, хіба взимку з Росії знімуть європейські санкції. Хоча США, пригрозивши санкціями зі свого боку всім, хто почне надто активно співпрацювати з кремлівським режимом, ефект від зняття санкцій зможуть помітно нівелювати. Це за умови, що за два місяці у США не настане "повний Трамп", звичайно. 

Натомість якщо подивитись бодай на крок вперед, то за сценарієм Штайнмаєра-Еро ми потрапляємо в абсолютну темряву і порожнечу.

Бо не залежно від того, як сприймати вчорашні заяви очільників французького та німецького МЗС, реалізувати їх не вдасться ні європейським дипломатам, ні Україні – навіть якби наша влада цього захотіла. Їх взагалі нікому не вдасться реалізувати. Навіть Путіну. Хіба би в Конституції України депутати написали: "Результати виборів на Донбасі ЦВК України отримує з адміністрації президента РФ не пізніше, ніж за добу від призначеної дати виборів". Інакше – ніяк.

Оскільки – за словником – "вибори" в демократичному суспільстві – це процес вільного волевиявлення громадян. Яке на окупованих територіях Донбасу на даний момент є неможливим в принципі. Наскільки б „особливим” статусом не наділила Донбас Верховна Рада.

Для початку всіх, хто спробує агітувати на Донбасі за бодай відносно проукраїнського кандидата на таких виборах – просто вб’ють. При тому можна не сумніватись, що обов’язково знайдеться кілька десятків, якщо не сотень, відчайдухів які все-таки спробують. А їх все-таки вб’ють. І нічого в тому ніякі європейські спостерігачі не змінять. Якщо хтось сумнівається – досить згадати недоброї пам’яті Срєбреницю, де серби заодин раз спокійно вбили більше семи тисяч мусульман, не зважаючи на наявність цілого батальйону озброєних голландських миротворців на місці подій. А на Донбасі ми маємо неозброєну і нечисельну спец місію ОБСЄ. Яка до пори фіксуватиме порушення, а коли стане гаряче – втече.

Але винищенням недобитих "укропів" справа не завершиться. Хоча б тому, що теперішня "влада" на Донбасі – це конгломерат напівбандитських угруповань, формально керований російськими військовими. Формально – але не реально. Особливо коли справа піде до перерозподілу владних повноважень. При тому головний "адміністративний ресурс" теперішніх ватажків Донбасу – це не валізи з грішми, як то було за часів Віктора Фьодоровича. В них є лиш автомати, міни чи снайперські гвинтівки. І можна не сумніватись, що в момент "кампанії" та "виборів", "дії українських ДРГ", на які традиційно списують на Донбасі результати розборок між своїми, стануть не щоденними – щогодинними. До цього слід додати необхідність заманити на виборці дільниці хоч трохи населення, яке завбачливо захоче переждати "демократичне волевиявлення" вдома. І уявити, за допомогою яких "граціозних" методів будуть доставляти виборців до дільниць – тих, принаймні, хто сам не піде за харчами, махнувши рукою на інстинкт самозбереження.

Все закінчиться тривіальною бійнею, після якої впродовж довгих років всі намагатимуться уторопати, хто, кому і за що вкоротив віку. Спостерігати за цією бійнею ОБСЄ буде хіба що з безпілотника. І навіть з висоти в три кілометри все, що відбудеться, виборами назвати не вдасться.

В кінці європейські дипломати висловлять щирий жаль з приводу того, що все відбулося саме так. І порекомендують спробувати ще раз – змінивши законодавство, закликавши більше спостерігачів, провівши роз’яснювальну роботу про недопустимість вирішення політичних суперечок за допомогою автоматичної зброї.

Потім ці дипломати підуть на заслужену пенсію. А ми залишимось там, де й були – тільки ще й з "особливим Донбасом", права якого прописані в Конституції.

І найбільш прикро, що навіть намагання української сторони „протиснути” в необхідні умови для виборів закриття кордону з Росією – зокрема, заява представника гуманітарної підгрупи у Тристоронній контактній групі Ірина Геращенко про потребу створити відповідну групу – мало що змінять. Бо мало "закрити" кордон. Для проведення виборів на Донбасі необхідно створити дієву адміністративну і правоохоронну вертикаль, яка гарантуватиме громадянам бодай якісь права і свободи.

Без цього будь-які "вибори" нагадуватимуть абсурдистську театральну постановку, за яку буде соромно всім до неї причетним.