Як Путін знеславив королеву Англії. І що йому за це буде

Після гордих вікінгів, які субмарину не спіймали, але дуже старались – за що і отримали підбадьорливий приз у вигляді іржавої російської залізяки часів Першої світової під назвою "Сомъ", естафета перейшла до Великої Британії.

Вже десять днів королівські ВМС шукають субмарину – гіпотетично, російську, яка гіпотетично плавала десь біля берегів Шотландії. Поки нічого не знайдено – але пошуки не припиняться.

Втім, штука навіть не в тому, була російська субмарина біля берегів Шотландії чи ні. Цілком ймовірно, що була – подібна ескапада цілком у дусі підстаркуватого російського альфа-самця. Цікавіше – інше. В процесі підготовки і проведення операції з'ясувалося, що своїх протичовнових літаків, якими зручно шукати субмарини, у Британії просто немає. Останні з них - патрульні літаки Nimrod, потрапили під скорочення оборонного бюджету десь в далекому 2010 році. З того часу на зміну їм не прийшло нічого.

Відповідно, після того як увесь британський флот зумів підняти на пошуки один фрегат і свою власну субмарину, довелося просити допомоги в союзників. В особі великих морських держав Франції та Канади. Вони прохання задовольнили, і літаки прислали.

Як поводить себе при тому скелет адмірала Гораціо Нельсона в труні у лондонському соборі святого Павла, британські ЗМІ не повідомляють. Морська потуга Об’єднаного Королівства виявилась залежною від доброї волі колишнього супротивника і колишньої колонії.

Втім, надто зловтішатись над "беззубою володаркою морів", схоже, можна буде недовго. Бо певні висновки з політики безоглядного скорочення всіх і всього у сфері оборони, популярної на зламі тисячоліть, в Лондоні все-таки зробили. І зараз Велика Британія завершує будівництво двох потужних авіаносців – найбільших в історії британського флоту, які поступатимуться водотоннажністю тільки американським атомним гігантам класу "Німіц".

Авіаносець Queen Elisabeth і її брат-близнюк Prince of Wales, гіганти довжиною без малого триста метрів і водотоннажністю в 70 тисяч тон, активно добудовуються і готуються прийняти по 40 літальних апаратів, по 36 з яких будуть винищувачі-бомбардувальники останнього покоління F-35В.

І це, помітимо, після того, як рік тому був списаний останній з попередніх британських авіаносців, Illustrious. Який теж називався авіаносцем тільки з великою долею фантазії – оскільки належав до серії "легких авіаносців", нашвидкуруч зроблених в 1970-х роках з того, що проектувалось як крейсери-вертольотоносці (!).

Але коли на початку двотисячних стало зрозуміло, що Росія таки "встає з колін" і немає на те ніякої ради, було закладено два кораблі, які спільними зусиллями, в разі щасливої добудови, зроблять британське авіаносне угрупування другим по силі на планеті після США.

В процесі будівництва в урядових популістів не раз виникало бажання будувати лише один корабель, а по можливості – взагалі відмовитись від будівництва, продавши вже зроблені корпуси "комусь із друзів по НАТО". Охочих купувати не знайшлося. А після "Кримнашу" потреба в можливості "проектувати силу" в довільній точці планети (автономність британських авіаносців складає 10 000 морських миль) стала настільки очевидною для всіх, що будівництво і закупку літаків пришвидшили.

Таким чином, британський флот теж пройшов шлях від летаргії часів розвалу СРСР до стану гарячковитої розбудови періоду "пізнього путінізму" – як і українська армія. Прикро лишень, що британці зуміли навчитись на чужих помилках, а ми – тільки на своїх.