Чому кавказька вівчарка Путіна заскавуліла про відставку

"Я кажу - мій час минув. У нас наступників в команді є дуже багато, є дуже хороші фахівці". Це не Єльцин. Це Кадиров. При чому вже не вперше – кілька днів тому він заявляв журналістам про те, що "Кадиров далі продовжити не хоче".

Один із беззаперечних стовпів путінської Росії заговорив про відставку. З чого б це раптом? Гіпотезу про втому від державних трудів відкинемо зразу як відверто фантастичну. Диктаторів колишніх не буває, і Кадиров в цьому не виняток.

Причин може бути декілька. Однією з них є чутка про те, що після вбивства Нємцова Кадиров став практично "нерукопожатним" в Кремлі. Путін не зустрічається з ним рік. Бо як би там не було, але Борис Нємцов хоч і вважався там "заблукалою вівцею", ловцем ліберальних химер і все таке інше – але, все таки, колишнім "своїм", людиною з кремлівського пулу.

І його вбивство Кадировим, який по-справжньому своїм ніколи не був, стало для Кремля не те, щоби шоком – але неприємною несподіванкою. Чеченському князьку цілком спокійно дозволили перетворити його "республіку" на власний маєток, де він має право карати, милувати, вбивати і робити рішуче все, що завгодно. Йому призначили колосальне утримання з федерального бюджету. Йому дозволялось навіть "щемити" російських бізнесменів у Москві. Але вбивати колишнього заступника прем’єра в Росії має право тільки Путін.

Після вбивства Нємцова Кадирову не те, щоби погрожували чи лякали – його просто усунули від спілкування з першими особами держави. І тепер він погрозами своєї відставки просто вимагає, аби з ним зустрілись і прояснили ситуацію з його майбутнім.

Яке, так чи інакше, настане 5 квітня цього року, коли добіжить кінця його термін повноважень на посту керівника Чеченської республіки. І про те, чи буде продовжений цей термін, Кадирову, схоже, ніхто так і не повідомив – ні офіційно, ні в приватному порядку.

Тому Рамазан Ахматович і нервує, намагаючись спровокувати Володимира Володимировича на "відверту розмову". Хоча це він, звичайно, дарма старається – Путін не "джигіт", а "чекіст", його подібними прийомами не проймеш. Хоча, звичайно, заяви Кадирова про можливу відставку реально розхитують ситуацію – при чому не тільки в Чечні, але й прилеглих суб’єктах федерації.

З якоїсь точки зору, це можна розглядати навіть як пряму погрозу Кремлю. Бо якщо Кадиров піде – при чому не сам, а разом з рештою "путінських піхотинців", які перебувають під його командуванням, нестабільність в Чечні гарантована – навіть якщо сам Рамазан Ахматович і не докладе до того руку.

Тому, скоріше за все, надіятись на звільнення від Кадирова мешканцям Чечні розраховувати не варто. А вся затягнута пауза з перепризначенням Кадирова на його посаду – це виключно виховне покарання кавказького пса кремлівським господарем. Утім, й сюрпризів від Путіна виключати не слід.