Як королева Британії може виграти у гібридній війні з Росією

Очільник РПЦ пакує валізи і готується 15 жовтня їхати до Лондона. Візит буде присвячено 300-літтю присутності РПЦ на Британських островах, де її "посіяв" в 1716 році Петро І. При тому Кирил, за його словами, готується не тільки потішити своєю присутністю вірних РПЦ у Сполученому Королівстві (і, заодно, спробувати їх "оброзумити" й утримати від дрейфу в бік Константинополя – але це вже інша історія). Кирил планує ще й зустрітись з "главою англіканської церкви" – себто з правлячим монархом Великої Британії, Єлизаветою ІІ. Він її навіть з днем народження цього року привітав.

Букінгемський палац наразі мовчить, але британська преса вже встигла зреагувати на перспективу монаршої фотосесії з Кирилом. "Королева - глава британської держави. Росія при Путіні - держава поза законом. Фотосесія з одним з найближчих союзників цієї держави буде знаменувати зближення, яке не має під собою фактичної основи", - обурились журналісти The Times. Що спровокувало розлогу дискусію як в британській пресі, так і в соцмережах стосовно "пускати – не пускати", і "зустрічатись – не зустрічатись".

З одного боку – Кирилл і справді глава церкви, а не російський офіцер чи дипломат, і, формально, він їде з пастирським візитом. І якщо в ході такого візиту керівник однієї церкви хоче зустрітись з керівником іншої церкви – то хто б міг йому в тому заважати? От і з Папою Римським Кирил чудесно собі зустрівся, ще й Гаванську декларацію підмахнув.

Але, з іншого боку, всі ці роздуми базуються на класичних засадах міжнародного права. Які дають подібні права й свободи людям, не причетним до злочинів. В числі яких можуть бути як військові злочини – так і підбурювання до них.

Натомість РПЦ можна якщо й не звинувачувати – то обґрунтовано підозрювати в подібних речах. Минулого року тоді ще офіційний спікер РПЦ Всеволод Чаплін говорив про те, що "війна в Сирії – священна". Саме та війна, де росіяни, на думку французьких, британських та багатьох інших дипломатів та високопосадовців вчинили військові злочини.

Врешті, не треба ходити далеко - з 12 до 19 вересня делегація РПЦ їздила з пастирським візитом до "захисників вітчизни" в Сирії. В ході візиту не прозвучало жодного слова з засудженням військових злочинів і цілеспрямованого знищення цивільного населення. І, скоріш за все, правились молебні "во славу оружия". На чолі був, звичайно, не Кирил – але що це міняє? І от очільник цієї церкви їде до Британії, де хоче бучних святкувань і "фоточок" з британською королевою.

Натомість мусульманські проповідники, які у Лондоні вербували прибічників і закликали до насильства, чомусь сидять по тюрмах. Чому так? Лиш тому, що вони відкрито зневажали британський закон, а Кирил говорить правильні слова про мир і чоловіколюбство – і благословляє при тому нелюдське знищення сирійців? З точки зору права, їхні дії аналогічні. А на аналогічні дії мала би бути й аналогічна реакція закону. І британській королеві варто було б влаштувати Кирилу не чай з "фоточками", а допит поліцейськими експертами. Тими самими, що "закривали" ісламських радикалів.

 Коли речі називати своїми іменами, успіх "гібридної війни" швидко вичерпає себе.