Чи стане дуже особливий статус Придністров'я взірцем для Донбасу

Голова Організації з безпеки та співробітництва в Європі, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав взятися – і вирішити конфлікт у Придністров'ї. На його думку, врегулювати цю давню і криваву історію допоможе "надання Придністровському регіону особливого статусу, при збереженні територіальної цілісності та суверенітету Молдови".

А ще, на думку Штайнмаєра, в нагоді могла б стати "політика малих кроків". "Нам треба зосередитись на тих проблемах, які можна вирішити ", - зазначив голова ОБСЄ, навівши в якості прикладу визнання дипломів та реєстрацію номерів транспортних засобів громадян невизнаного Придністров'я. Невдовзі Штайнмаєр планує відвідати Тирасполь. Якось не уточнюючи, для чого він їде з візитом в частину "територіально цілісної" Молдови, хоча, формально, все керівництво цієї країни перебуває в Кишиневі.

"Політика малих кроків" – це, звичайно, чудово. Єдине питання, на яке, на жаль, не дав відповіді німецький дипломат, це як саме "малими кроками" подіти кудись близько 2 тисяч російських солдатів, розквартированих в Придністров'ї. Чи, приміром, 20 з гаком тисяч тон боєприпасів – плюс немалу кількість бойової техніки покійної 14-ї армії, яка в пристойному стані зберігається в Придністров'ї на складах – під російською охороною, і може за лічені дні чи тижні бути розгорнутою і готовою для використання. Бо повідомлень про те, що Путін погодився їх виводити – бодай "малими кроками" – якось не надходило.

Можна визнати паспорти, дипломи, нотаріальні документи і що завгодно ще. Але за умови збереження достатньо масованої присутності іноземної армії, Придністров’я ніколи не буде частиною Молдови.

Особливо якщо зважити на той факт, що навіть до кримінального кодексу "ПМР" внесено норми, що передбачають кримінальне покарання за "неповагу до миротворчої місії Російської Федерації" і "применшення заслуг Російської Федерації в підтриманні миру, безпеки і стабільності в регіоні". З санкціями у вигляді тюремного ув'язнення, до речі.

В цьому випадку цікавішим був виступ міністра оборони Молдови Анатолія Шалару на саміті НАТО в Польщі, де він просив Північноатлантичний альянс посприяти виведенню підрозділів російської армії з території Придністров'я. Який, цілком сподівано, був проігнорований.

А загалом, складається не надто хороше враження, що спроба "умиротворити" Придністров'я на умовах "дуже особливого статусу" – яка раптом спливла саме зараз після багатьох років замороженого стану цього конфлікту -
це ще й репетиція перед спробою вирішити в аналогічний спосіб всі проблеми Донбасу. Відпрацювання політичних та дипломатичних технологій – і створення "успішного зразка", яким можна буде колоти очі Києву.

От тільки не вийде ніякого успішного зразка. А починаючи залагоджувати заморожений конфлікт без чіткого плану і реальної згоди на цей план всіх задіяних сторін, ЄС і ОБСЄ реально ризикують повернути конфлікт у більш активний стан. Так ніби Донбасу їм видається замало.