Що саме перекреслить надії Порошенка на "листопадовий безвіз"

Запровадження безвізового режиму для мандрівок українців до ЄС – це питання, яке, на жаль, буде вирішене в неозначеному майбутньому. Попри багато красивих слів, сказаних і нашим президентом, і європейськими посадовцями

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Що саме перекреслить надії Порошенка на…

"В листопаді місяці українці будуть подорожувати (до Європи – ред.) без віз". Цій сентенції нашого президента можна було б тільки порадіти, якби не його інша заява, зроблена того ж учорашнього дня. Щодо того, що рішення про безвізовий режим для українців буде прийняте "одразу після рішення щодо механізму призупинки безвізового режиму".

Якщо зважити на факт, що отой самий "механізм " перебуває у ЄС не на стадії узгодженого фінального голосування, а на стадії роздумів "як би цю штуку реалізувати", і його формулювання у вигляді бодай проекту вимагає довготривалих консультацій у трикутнику між Єврокомісією, Європарламентом та Радою Європи, то перше і друге твердження нашого президента не надто добре співвідносяться між собою.

До цього можна додати факт, що голосування щодо механізму відміни безвізу у план засідань Європарламенту 24-27 жовтня навіть не внесене. Що й не дивно – складно голосувати за проект, який в природі поки не існує.

При тому, що особливо прикро, документ щодо механізму відміни з'явився і став на перешкоді відміни віз не через Україну. Оскільки в ЄС обґрунтовано підозрюють, що більшість українців, які мали твердий намір євроінтегруватись в індивідуальному чи сімейному порядку, вже встигли це зробити.

По справжньому Брюссель боїться безвізу з Туреччиною. Потік нелегалів, біженців, бандитів та законспірованих терористів звідтіля може легко перевершити кількість всіх українських нелегальних гастарбайтерів, разом узятих. При тому відмова від безвізу, в свою чергу, грозить рівно тим самим – тільки в іще більш криміналізованому вигляду, без будь-яких механізмів контролю та селекції. Анкара не раз демонструвала готовність, в разі відмови від безвізу для Туреччини, зайнятись "видавлюванням" біженців із зон конфліктів в північно-західному напрямку. Куди більшість із них і самі не проти вирушити.

Зважаючи на подібну ситуацію, прогнозувати чіткі дати прийняття безвізу є цілком нерозважливим. Навіть, приміром, для Грузії – яка вже має рішення Європарламенту, але "зависла" не гірш за Україну.

І, з одного боку, педалювання українським президентом "безвізу вже завтра" можна розглядати як форму тиску на європейських партнерів. Але, зважаючи на можливий масштаб проблем з Туреччиною, на цей тиск вони навряд чи піддадуться.

А з іншого боку, якщо європейська бюрократична реальність таки стане нездоланним каменем на шляху "безвізу в жовтні", "безвізу в листопаді", чи "безвізу з 24-00 31 грудня" це буде очевидною проблемою не тільки для президента. Який з формальної точки зору стане любителем розповсюджувати недостовірну інформацію. Це стане проблемою і для тих, хто підтримував європейський вибір України в чисельних не надто простих обставинах останніх років. І розчарування в "#перемозі" яку обіцяли – але вона не трапилась, цілком може штовхнути цих людей на радикальні вчинки. При тому немала кількість людей, які постраждають від "євророзчарування", будуть електоратом саме президентської партії. Що, звісно, навряд чи підсилить її електоральні позиції.

Хтось із них піде у табір антиєвропейських популістів (тих, котрі з вилами – чи з косою). А хтось вирішить шукати вихід із кризи в терміналах Борисполя чи пунктах пропуску на кордоні. І навіть наявний візовий режим цих людей не зупинить. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme