Чому Україна не програє від провалу асоціації з ЄС

До 1 листопада парламент Нідерландів має вирішити українське питання щодо ратифікації асоціації з ЄС. Але навіть у випадку провалу, Україна залишиться у грі, хоч і ризикує дещо іншим. Зокрема, через НАЗК

Чому Україна не програє від провалу асоц…

25 жовтня розпочався робочий візит міністра закордонних справ Павла Клімкіна до Нідерландів щодо завершення ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Клімкін планує зустрітися із главою зовнішньополітичного відомства країни Бертом Кундерсом, президентом Верхньої палати голландського парламенту Анке Брукерс-Кноль, а також лідерами політичних партій та парламентських фракцій.

Ще наприкінці минулого тижня на самміті Євросоюзу обговорювалося питання України. Асоціацію Україна-ЄС винесли на саміт, але остаточного рішення прийнято не було. Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте ще заздалегідь прогнозував, що на самміті не буде прийнято рішення через наслідки нідерландського весняного референдуму, на якому більшість проголосували за не ратификацію Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Хоч цей референдум і був консультативним, тобто таким, на який по закону парламент може не зважати, але він має досить серйозні наслідки.

Сьогодні результат даного референдуму відчувається у політичному житті Нідерландів. Квітневий референдум був організований структурами нідерландських політичних партій євроскептиків з Партії свободи і представників Соціалістичної партії, які за опитуваннями є одними із фаворитів майбутні виборів у Парламент Нідерландів. Вони відбудуться за півроку, тому питання асоціації з Україною стало наріжним каменем популізму. 

Парламент Нідерландів має вирішити питання щодо ратифікації "асоціації" до 1 листопада. І хоч партії урядової коаліції - Народна партія за свободу і демократію, а також Ліберальна партія весною підтримали Україну, сьогодні існує велика імовірність, що монолітності у їхніх рядах перед виборами не буде. Так чи інакше, а референдум показав голос виборця. І ризикувати рейтингом через Україну попри навіть прихильність Брюсселя ніхто не хоче.

Проте, відсутність ратифікації Угоди навряд чи означатиме суцільний провал для нас. Звісно, для окремих політиків, зокрема для президента Порошенка, даний момент всередині України відгукнеться розчаруваннями електорату. Швидше за все, Рютте знайде можливість затягнути процес питання із ратифікацією ще до наступного літа (до моменту зміни влади), як він робив це весь цей час після референдуму. І парламент Нідерландів не проголосує за скасування ратифікації, і не повідомить Брюссель, що Угода про асоціацію з Україною не може бути укладена. Принаймні, у такий сценарій ми всі віримо і він цілком реальний.

Зона вільної торгівлі та безвіз

Багатьох хвилює питання, чи вплине відсутність асоціації з ЄС на Зону вільної торгівлі чи надання безвізового режиму, який вже на листопад анонсував Порошенко.

Справа в тому, що наша Угода про асоціацію з ЄС вже тимчасово застосовується і більшість її статей юридично працюють. Рішення про "тимчасове застосування", до речі, проголосувала Рада ЄС і Угода була підписана ще в 2014 році. І це попри те, що "асоціація" не є чинною. Євросоюз працює у даній юридичній площині з багатьма міжнародними угодами. Щоб не очікувати ратифікацію всіх парламентів, на що йде чимало часу, угоди застосовуються тимчасово. 

Тоді Нідерланди також погодилися на дане "тимчасове застосування" Угоди між ЄС та Україною. Тобто тепер, навіть якщо парламент Нідерландів проголосує за скасування ратифікації, на документ про "тимчасове застосування" це ніяк не вплине. Оскільки, за базовою угодою про принципи функціонування ЄС, країни-члени не мають права відкликати голос і підпис під рішенням, яке вже було схвалене та опубліковане. Тому "тимчасовий період" для України триватиме до моменту ратифікації угоди чи скасування "тимчасового застосування". А це означає, що Зона вільної торгівлі для України також у безпеці. Ось така от юридична колізія. 

Звісно, юридично можна скасувати "тимчасове застосування" Угоди Україна-ЄС. Для цього необхідно, щоб Єврокомісія або зовнішньополітична служба ЄС звернулися до Ради ЄС із пропозицією, а там вже голосування, на якому більшість країн-членів ЄС мають проголосувати за призупинення застосування Угоди. 

Але нинішній склад Єврокомісії завжди висловлював підтримку України і є майже нереальним те, що дане питання буде ініційоване. Уряди ж окремих "антиукраїнських" представників ЄС тут нічого не вирішують без Єврокомісії та зовнішньополітичної служби ЄС.

Завдяки тому, що Україна пройшла точку із затвердженням "тимчасового застосування", сьогодні наша Угода з ЄС убезпечена у питанні Зони вільної торгівлі. І від "підвішеного" стану ратифікації Угоди про асоціацію ми ніяк не програємо, оскільки даний "тимчасовий період" може діяти вічно. Хоча, Україна має бути зацікавлена у ратифікації, оскільки ніхто не гарантує, що наступний склад Єврокомісії різко не стане переглядати питання "тимчасового застосування" і на Раді ЄС не голосуватимуть за скасування угоди. Проте, ситуація у Нідерландах сьогодні, в кращому випадку, дарує нам "підвішений стан". Бо вірити в те, що Рютте зможе витягнути ситуацію і якось домовитися з парламентарями, щоб ті проголосували за ратифікацію попри думку "виборців" на референдумі, близька до нуля.

Щодо інших питань, зокрема надання Україні безвізового режиму, голосування за яке може відбутися до 24 листопада, то тут баталії щодо асоціаціації у Нідерландах навряд чи грають певну роль. Їх можна розглядати виключно як показник настроїв. Оскільки, Рада ЄС має оприлюднити своє рішення щодо "безвізу", а вже потім буде голосування на пленарному засіданні Європарламенту. Ратифікація асоціації була б позитивним сигналом для тих, хто сумнівається щодо "безвізу" з Україною в ЄС. Але і "підвішений" стан через Нідерланди не грає тут ключової ролі. Її можуть зіграти, швидше, внутрішні проблеми в Україні, зокрема - антикорупційна реформа. The New York Times вже написав статтю стосовно того, що "систему електронного декларування намагаються заблокувати через парламент і навіть знищити фізично". Даний матеріал вийшов у розрізі непрацюючого сайту НАЗК, а також постійних помилок, недосконалості самої системи і імовірності неподання декларацій 50 тисячами чиновників до 30 жовтня (крайній строк МВФ), що може призвести до відсутності траншу МВФ. 

Провал цієї реформи так чи інакше вплине і на "безвізові" настрої в ЄС.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme