ООН оголосила війну супербактеріям

Сьогодні усі 193 країни - члени ООН підписали документ, в якому зобов'язалися позбавити світ від супербактерій - стійких до ліків хвороботворних організмів.

Як то трапляється з усіма починаннями цієї славної, хоч і не дуже ефективної міжнародної організації, такий намір викликає сумніви стосовно можливості його реалізації.

Проте рівень розгляду питання недвозначно показує - людська цивілізація злякалась супербактерій - і спробує нанести їм удар у відповідь.

Хто такі супербактерії

Супербактерії - це не завезені інопланетянами експериментальні зразки біологічної зброї. Зазвичай, це найбільш поширені види мікроорганізмів, які співіснують з людиною - і отруюють їй життя - впродовж всього нашого існування.

На даний момент у список супербактерій найчастіше потрапляють кишкова паличка та бактерія клебсієла пневмонійна (K.pneumoniae), яка, крім власне пневмонії, викликає проблеми з кишечником, сечовивідною системою, та інші неприємності.

А чим відрізняються супербактерії від своїх "звичайних" родичів - це високою, а часом - повною резистентністю до всіх відомих людині антибіотиків. Опинившись з ними сам-на-сам, хворий відчуває себе так, наче повернувся в ХІХ сторіччя - коли ні про які антибіотики ніхто не чув, а лікування йде якимось більш чи менш екзотичними - і далеко не завжди ефективними - засобами.

Звідки взялися супербактерії

Супербактерії - це чистий витвір людської обмеженості та недалекоглядності. Надміру широке використання антибіотиків призвело до того, що "під удар" попали гігантські популяції бактерій. Зважаючи на те, що вони швидко розмножуються й існують в трильйонах трильйонів екземплярів, чисто в силу статистичних причин почали з'являтись екземпляри, стійкі до наявних форм антибіотиків. Такі екземпляри активно розмножувались - оскільки їх "нестійких" родичів люто винищували.

А якщо зважити на той факт, що з 80-х років минулого століття людство не випустило в лікарське використання жодної принципово нової родини антибіотичних засобів, бактерії отримали своєрідну "еволюційну фору", і за 30 з гаком років з'явились окремі популяції, стійкі до всього, що є на озброєнні лікарів.

Особливо сприяло появі резистентних бактерій безконтрольне використання антибіотиків в сільському господарстві, де тварин підгодовують антибіотиками "на всяк випадок", перетворюючи їх на своєрідні біореактори для еволюції стійких до антибіотиків бактерій. В Сполучених Штатах 70% сільськогосподарських тварин отримують антибіотики в якості кормових добавок. В Китаї ці показники можуть бути ще вищими. Точної статистики стосовно України не існує.

Чим небезпечні "супербактерії"

Відповідь на це питання - цілком очевидна. Вони вбивають - швидко і ефективно. На даний момент від них гине від 700 тисяч - до мільйона людей щорічно. Це набагато, набагато більше, ніж від всіх "популярних" епідемій, на кшталт Зболи, вірусу Зіка і т.д. разом узятих.

Але все це - лише початок. Бо при наявній практиці лікування пацієнтів, вирощування худоби і темпів випуску принципово нових антибіотиків, "супербактерії" до 2050 року вбиватимуть більше 10 мільйонів мешканців планети щорічно.

Тривіальні хірургічні втручання - включно з пластичними операціями чи кесаревим розтином - будуть, з великою ймовірністю, закінчуватись смертю пацієнтів.

Що робити з "супербактеріями"

А от на це питання чіткої відповіді немає. Вочевидь, для того, щоб зупинити переможну ходу супербактерій, потрібен комплексний підхід. Дві частини якого є очевидними.

По-перше, потрібно фінансово зацікавити чи адміністративно примусити фармацевтичні компанії до пошуку нових антибіотиків. За словами окремих дослідників, науковцям відомі десятки потенційно революційних антибіотиків - просто для їх доведення до масового використання потрібні роки кропітких і затратних експериментів, пов’язаних з тестуванням ефективності і безпеки для людського організму. Але фармацевтичним компаніям далеко вигідніше продавати вже апробовані антибіотики, ніж вкладатись у якісь дослідження з непередбачуваним результатом.

По-друге, державам світу слід в примусовому порядку припинити вакханалію з безконтрольним використанням антибіотиків як у медицині, так і в сільському господарстві. І тут інтереси "просто людей" зіткнуться з інтересами людей конкретних і небідних, зацікавлених у швидкому та дешевому вирощуванні сільгосптварин. А також з чисельними способами обійти заборонні норми, навіть якщо ті будуть прийняті.

Від того, наскільки вдало сьогоднішній заклик ООН - і просто здоровий глузд - примусять національні уряди в усьому світі взятись за цю проблему, залежить не якесь абстрактне "світле майбутнє" і "щастя для людства".

Від цього залежить, чи доведеться нам років через двадцять, лягаючи на стіл хірурга з запаленим апендицитом, складати заповіт і на всяк випадок прощатись з ріднею – чи ця подія в нашому житті буде такою ж рядовою, якою є сьогодні.