ОБСЄ готується вшитися з Донбасу

Рішення про введення озброєних спостерігачів ОБСЄ у зону україно-російського протистояння на Донбасі, озвучене свого часу нашим президентом замалим не як доконаний факт, схоже, так і не буде прийнятим. Як би не настоював Петро Олексійович на діаметрально протилежному рішенні.

28 квітня генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр вважав, що збройна місія є цілком можливою — просто всім треба домовитись про її повноваження і цілі. Через півтори тижні — 9 травня, він вже був просто «готовим обговорити» дану ідею. Ну, приблизно так, як Папа Римський готовий «поговорити» про жінок-священників.

Проходить іще тиждень — і пан Заньєр вже повідомляє світові, що поява озброєних співробітників місії ОБСЄ може ускладнити ситуацію на Україні. Натомість неозброєні спостерігачі краще впораються з завданням по контролю за лінією розмежування конфлікту в Донбасі. Як саме виглядає це «краще», ми бачимо впродовж багатьох місяців. І побачене чомусь не надихає.

Втім, самою лише відмовою від збройної місії ситуація може й не обмежитись. Бо в російських ЗМІ циркулюють заяви того ж Заньєра про те, що війна на Донбасі — це «майже заморожений конфлікт», і ряджені бандити у ДНР — це «місцева поліція зі своєю уніформою». Складно сказати, скільки у цьому правди — бо подібні висловлювання приводять або російські ЗМІ, або з посиланням на російські ЗМІ. Втім, виключити можливість таких ескапад на даному етапі не виходить. Якою би фантастикою не виглядали при тому спроби оголосити “замороженим конфліктом” щоденну і щонічну канонаду, закриті пропускні пункти і всі інші формальні ознаки якщо й не повноцінною війни, то як мінімум затяжних бойових дій помітної інтенсивності.

Звичайно, голосно грюкнути дверима і демонстративно вшитись з Донбасу ОБСЄ не захоче. Але втратити інтерес до конфлікту, декілька разів скоротити місію — а потім і зовсім її вивести, пославшись на надміру високий ризик для своїх спостерігачів і надміру агресивну поведінку бойовиків, Заньєр цілком здатен.

І, якщо нічого не зміниться в сенсі пошуку політичного рішення проблеми, то саме такою і є найбільш ймовірна перспектива розвитку ситуації. Бо, з одного боку, історія з війною на Донбасі посприяла зростанню авторитету і ролі ОБСЄ в європейській політиці. Але, з іншого боку, тривала й безуспішна місія на Донбасі рано чи пізно цей авторитет почне підривати. Досвідчений і достатньо цинічний дипломат, Ламберто Заньєр не може цього не розуміти. Тому й постарається “скинути донецьку карту” отримавши з неї максимум можливого.

Чим це обернеться для України? Повернення до повномаштабних бойових дій, скоріше за все, не відбудеться. В цьому ніхто не зацікавлений. Путін не вірить в можливість “малою кров'ю” нагнути Київ, рівно як і Порошенко — в можливість легко “зачистити Донбас”. Тому ситуація, навіть у випадку скорочення і поступового згортання місії ОБСЄ, мало чим відрізнятиметься від сьогоднішньої. Просто все буде трохи жорсткіше ніж зараз. Лиш трохи більше взаємних звинувачень — ніхто ж сторонній не контролюватиме, що відбувається на місцевості. Трохи більше обстрілів, жорсткіша робота ДРГ. Трохи більше трупів з обох боків. Нічого нового. Життя продовжується.