Марення про СРСР, або Чому Горбачов не з’їхав з глузду

Петро Порошенко вночі подзвонив Путіну і сказав, що радився з урядом, і що Україна готова розірвати в односторонньому порядку угоду з ЄС, більше не претендує на вступ до Євросоюзу і НАТО, подає заявку на входження у Митний і Євразійський союзи і сподівається на ще тіснішу інтеграцію.

Олександр Лукашенко виступив по телебаченню із зверненням до народу, заявивши, що втомився і йде. Але йдучи, вирішив виконати свою обіцянку більш як двадцятирічної давнини: об’єднати два народи у тісному союзі. "У вас на очах я підписую указ... Ба, більш того, до нашого нового союзу найближчим часом приєднаються й інші..."

Президент Грузії Георгій Маргвелашвілі разом з лідерами опозиції, в тому числі з Міхеїлом Саакашвілі, який несподівано прибув до Тбілісі, та Патріархом Грузинської православної церкви збирають людей на центральній площі, щоб сказати їм: "Минув час ворожнечі. Ми переконалися у підступності Заходу. Час повернутися в лоно..."

"Ми завжди виступали за максимально тісні стосунки з Росією", - підтакують йому президенти Казахстану, Вірменії, Узбекистану, - "час прийшов".

Водночас починаються небувалі масові акції протесту, що переходять в погроми баз НАТО в країнах Балтії: "Росія! Росія! Росія!", - скандують демонстранти.

Західні лідери, спостерігаючи це, нічого не розуміють і хапаються за серце. Їм кінець. "Імперія зла" відродилась.

Вочевидь, такі картини малює уява першого і останнього президента СРСР, екс-керівника однієї шостої частки суші Міхаіл Горбачова, якщо судити з його інтерв’ю ТАСС (ну не прілєпінській же "Свободной прессе").

Виявляється, Міхаіл Сєргєєвіч допускає можливість утворення в межах колишнього Радянського Союзу нової союзної держави. "Радянського Союзу – ні, а Союзу – так. Я вважаю, що Союз новий може бути". "В тих же кордонах і з тим же складом, добровільно...", - уточнив він. Під час інтерв’ю, присвяченому 25-й річниці розпаду СРСР.

З’їхав з глузду, маячня? Та як сказати...

Це зовсім не маячня, якщо брати до уваги змінений до невпізнання стан людини. Коли вчора говорив щось адекватне, а сьогодні плете повну нісенітницю . У цьому сенсі маячнею саме є твердження про те, що куплений Заходом Горбачов з деякими своїми соратниками свідомо розвалював "Союз нерушимий". Оскільки радянський лідер, хоч і, природно, доволі постарів за час, що минув після розпаду "совка", але нітрохи не зрадив собі у поглядах.

Він так і не зрозумів, що зліплений на морі крові гігантський багатонаціональний монстр не міг бути вічним, та ще й в умовах планової економіки. Бажаючи збудувати соціалізм з "чєловєчєскім ліцом", з найкращими, звичайно ж, намірами розтиснувши гайки, він запустив незворотний процес розпаду.  Забув, мабуть, слова Міхаіла Суслова про те, що якщо з цієї стіни вийняти хоча б одну цеглинку, вона впаде вся. От вона й упала. Процес падіння її можна було лише утримати на деякий час.  Пролиттям крові. І кров пролилась: Баку, Вільнюс, Тбілісі...  Зрештою, історія розгонів демонстрацій у радянський час значно давніша, але раніше виходило, а наприкінці восьмидесятих-початку дев’яностих – уже ні.  І Міхаїл Сєргєєвіч, будучи верховним головнокомандувачем, виявлявся ні при чому. Як це по-радянськи, по-номенклатурному! "То не ми..."

Тепер ось у розпаді СРСР Горбачов звинувачує амбіції ГКЧП і Єльцина. Мріє про новий Союз. Так і не зрозумів, що не виправдання собі слід шукати, не фантазувати про повернення монстра, а пишатися, що хоч якось був причетний до тих подій, і тішитися, що багато хто приписує саме йому "убивство" цієї потвори.