Легалізація окупації: Чому Навальний вірить у кримський референдум

Розмірковуючи  про легалізацію окупованого півострова, він лише в черговий раз підтвердив, що різниця між ним і Путіним для українців лише "стилістична".

Відповідаючи на питання про долю Криму після своєї  гіпотетичної перемоги,  він зазначив, що це складне питання. Тобто, для даного претендента на найвищу посаду в державі необхідність повернення краденого - ще якесь питання. Йому складно це зробити.

Втім, судячи з відповіді, робити він цього і не збирається:
"Коли ви задаєте складне питання, на нього не можна дати просту  відповідь. І в цьому полягає трагедія Криму, який зараз незрозуміло  чия територія".

Незрозуміло йому. Всьому цивілізованому світу зрозуміло, констатувалося в міжнародних організаціях неодноразово, вчора це підтвердив і суд Амстердама своїм рішення про скіфське золото. А ось Навальний, бачте, все ще не здогадується. Щось зі швидкістю мислення у опозиціонера не так, як вважаєте?

Правда, він вже знає, що треба робити: "Я можу сказати, що шлях вирішення проблем Криму повинен починатися з нормального референдуму, який там потрібно провести", - додає він. "Перший раз там не було нормального референдуму. У цьому і криється основа проблем. Там була якась процедура, яку назвали референдумом. У неї ніхто не вірить. Саме тому Крим не визнано, він не розвивається, він не буде розвиватися в найближчому майбутньому, як не розвивається, наприклад, Північний Кіпр. Це невизнана територія. Для того,  щоб почати вирішувати ці проблеми, ми повинні мати якусь точку, від якої відштовхуватися, і цією точкою має стати з'ясування реального волевиявлення жителів Криму на найчеснішому і найпрозорішому референдумі".

Не будемо поки розглядати здатність російської виборчої системи проводити "найчесніші  та найпрозоріші". Звернемо увагу на те, що Навальний не бачить проблеми власне у відторгненні чужої території. Не подобається йому лише те, як грубо це було зроблено, що не визнаний російським півострів в такому становищі не може розвиватися. Він ще не говорить про те, на підставі якого законодавства збирається  проводити цей "нормальний референдум", та можливість простого повернення півострова господареві ним навіть не розглядається. 

Здається,  він зверху вниз дивиться на Україну: запропонуємо плебісцит, механізм його проведення з підрахунком голосів і спостерігачами, погодитесь - нікуди не подінетесь.  І не сумнівається, звичайно, що більшість проголосує "за Росію". При цьому Навальний мовчить в яких кількостях людей  в Крим переселяли з російських регіонів і переселяють  понині.  Для нього ці люди мають такі ж права, як і споконвічні  народи. Головне - доцільність: "Та не існує ніяких історичних справедливостей. Сьогодні історична справедливість одна, а завтра історична справедливість друга.  Для кримчан це одне, для кримських татар це все зовсім інше". 

"Для кримчан і кримських татар"! Як вам?

Можна, звичайно, говорити про неможливість для росіянина прямо заявити, що Крим - це Україна, тому всієї "революційної" сміливості вистачає лише на  "спірність території",  про бажання політика сподобатися  більшості виборців, про  передвиборчу  риторику  тощо.  Однак, як показує цілісність  міркувань Навального та стилістика його висловлювань, в даному випадку - він щирий.

І згадується російська приказка про хрін, що за редьку не солодший.