Кого Лукашенко має за лоха - Путіна чи простого білоруса?

Відповідь, схоже, проста - усіх. Утім, зараз черга Путіна вмиватися від плювка Бацьки. І це напередодні дня народження ВВП

Кого Лукашенко має за лоха - Путіна чи п…

Чому Путін має себе відчувати опльованим? А тому Лукашенко чітко заявив, що про жодну російську авіабазу, про яку вже переможно розтрубили російські ЗМІ він не з ким не домовлявся. Більше того, це просто якась провокація.

"Нам не треба бази сьогодні. Тим більше, військово-повітряної. Нам потрібне певне озброєння, про що я публічно говорив Путіну і раніше - Медведєву. Нам потрібні літаки, а не бази, сьогодн, але на цей рахунок ні з ким не було розмови",- заявив Лукашенко

"Мене просто дивує і навіть в якійсь мірі обурює і ображає, навіщо це було росіянам сьогодні вкидати в засоби масової інформації? Може, турбуються, що ми дійсно йдемо на Захід, щоб підкинути цю тему, щоб Захід почав у нас питати чи сумніватися в тому, що ми з ними хочемо нормалізації відносин?" - сказав президент Білорусі.

Білоруський лідер зазначив, що чує останнім часом заяви білоруської "опозиції з приводу розміщення російської авіабази на території Білорусі". "Я нічого про це не знаю. Людина, яка повинна приймати це рішення, - я про це нічого не знаю", - підкреслив він.

Отакої.

Власне, кажучи Лукашенка можна навіть запідозрити у якомусь садизмі по відношенню до Путіна, у якого завтра день народження. Але у цьому весь Лукашенко - плювати йому, що в когось там день народження, а в нього - в неділю вибори, що поважливіше усіляких уродин, навіть Путіна.

Чи означає усе, що сказав Лукашенко, що російської бази не буде в Білорусі? Анітрохи.

Отже, що власне хотів сказати Лукашенко.

По-перше, месседж для Путіна - не лізьте поперед Бацьки в пекло. Не треба розповідати про авіабазу і дратувати білорусів напередодні виборів. Я їх, звісно, виграю, але не треба мені щонайменших ускладнень. Крім того, мені не треба зайвих ускладнень із Заходом. І якщо ви - Володимире Володимировиче - не зауважили, то я й справді хочу із ним дружити, бо ви мені майбутнє, яким я його бачу, не зовсім здатні забезпечити. А долі Асада та Януковича, даруйте, я не хочу. Але... про щось типу авіабази пізніше ми іще можемо поговорити, в обмін на певні преференції. Не те, щоб я погодився її розмістити, але ми можемо про це говорити і ви можете надувати щоки перед росіянами, мовляв, процес іде, наші геополітичні позиції міцні, ну і так далі, як там вже придумає Дмітрій Кисельов.

По-друге, месседж для білорусів та Заходу. Брешуть усе кляті москалі.

Тепер питання - чи так вже брешуть? Ні. Путін справді доручив домовитися про базу, є проект договору і, судячи з того, що Лукашенко натякнув, мовляв, розмови про літаки були, то і Путін отримав чітку надію на базу. Яка, до речі, йому з військової точки зору, абсолютно не потрібна. Натомість, вона підживлювала б імперські амбіції росіян та тримала б на певному гачку Лукашенко.  Російські ЗМІ поспішили. Тренд в них зараз такий військово-повітряний - бомбардування в Сирії, пропозиції побомбити в Іраку та Афганістані, "джигітовки" над Туреччиною, ну і авібаза в Білорусі якби в масть. Але тут такий холодний душ.

І ще раз повторимося - усе це не означає, що далі про базу в Білорусі не може бути мови. Може. І буде. Політика Лукашенка дуже проста - нікому, нічого і ніколи не обіцяти залізно, ні Заходу, ні Путіну. Його головне завдання давати надію і Заходу, і Росії, а потім раптово "з'їзджати", як у випадку з авіабазою, вводячи одного партнера в ступор, а другого - у захват. Зараз був реверенс в сторону Заходу і трохи білорусів, і плювок в Путіна. Завтра усе може бути навпаки. Таким чином, час від часу Лукашенко когось робить щасливим, а когось - нещасним. І перший на радощах готовий йому усе пробачити, а другий готовий щось віддати аби знову здобути прихильність Лукашенка. Можна було б казати, що крім пряників для Лукашенка можуть знайтися й батоги. Утім це не так. Адже Лукашенко, як колобок - як тільки йому хтось починає погрожувати, відразу заявляє, що він остаточно втече - чи на Схід, чи на Захід. І за ним знову починають упадати з пряниками. По суті, Лукашенко зараз якнайкраще втілює в життя феномен "фінляндизму", залишаючи Білорусь таким собі містком між Росією та Заходом і планує так іще довго протриматися.

Читайте також Чому Путін іде в Бобруйськ

 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme