Навіщо США ядерні бомбочки, які влучать в Кремль і не пошкодять Москви

Масштабна програма модернізації ядерного арсеналу США потроху починає реалізуватись. Національний департамент США з ядерної безпеки (NNSA) офіційно схвалив виробництво модернізованої версії основного зброї стратегічних ядерних сил США - ядерної бомби B61, яку було розроблено ще в 60-х роках минулого століття.

За довге життя цього боєприпаса його встигли випустити майже 3.5 тисяч штук різних модифікацій, але на даний момент „в строю” залишилось менше тисячі одиниць. Першу модернізовану версію боєголовки, яка буде називатися B61-12, планують випустити до 2020 року. Слідом за цим почнеться їх масовий випуск.

В новій модифікації акцент буде зроблено на керованості і точності бомби. Зроблено це буде завдяки новій хвостовій частині, розробленій корпорацією Boeing. Новий „хвіст” дозволить скидати бомбу на великій висоті, за десятки кілометрів від цілі – і систем ППО, які цю ціль прикривають. При тому точність її потрапляння становитиме 30 метрів, що дозволить зменшити потужність боєприпасу. Власне ,потужність нової бомби буде відносно малою – заплановано версії на 0.3, 5, 10 і 50 кілотонн.

Бомби будуть розміщені і на європейських військових базах США. При цьому доставляти бомби до противника зможуть не тільки американські літаки, але й німецькі та італійські винищувачі-бомбардувальники „Торнадо”, а також F-16 які є в турків, голландців, та багатьох інших держав НАТО.

Точність і „мала” потужність бомб наштовхує на думку, що вони можуть бути використані недалеко від лінії фронту – для того, щоб не завдати надмірної шкоди власним військам. При тому бомбардувальники з керованими бомбами можуть навіть не заходити на територію, контрольовану противником. Схоже, саме для цього їх і розміщають в Європі.

Такі бомби можуть бути використані проти важливих цілей в глибині території противника – з надією уникнути надмірних втрат серед мирного населення. Якщо пощастить.

Такі бомби можуть породити спокусу їх використати не тільки для всепланетного ядерного Армагеддону, але й для інших, практичніших цілей.

При тому не варто забувати, що використання наскільки завгодно „маленьких” і „розумних” ядерних бомб може з високою ймовірністю спровокувати повномасштабний ядерний конфлікт. Хоча б тому, що на цій планеті є вельми небагато місць, де б одна ядерна держава мала настільки нагальні й пекучі інтереси, що відважилась би на використання ядерної зброї – і де би при тому зовсім не було інтересів інших ядерних держав.

З одного боку, дивлячись на наявну міжнародну політичну та військову ситуацію, складно засуджувати Вашингтон у бажанні удосконалити свій ядерний арсенал. З іншого боку, дивлячись на те, хто може стати наступним президентом США, за цю планету стає відверто страшно.