Для чого Путіну "шестимісячні солдатики"

Закон про "шестимісячний армійський контракт", поспішно прийнятий російською Держдумою, свідчить про кадрове знекровлення і проблеми з фінансуванням російської армії

Журналіст відділу «Світ»
Для чого Путіну "шестимісячні солдатики"…

Швидко і без зайвих дискусій російська Держдума прийняла в другому і третьому читаннях законопроект, який дозволить укладати контракти на службу в армії терміном на півроку. Дотепер мінімальний термін становив два роки для солдатів, і п’ять – для прапорщиків та офіцерів.

Поправки в закон запропонував уряд. Офіційно їх необхідність пояснювалася "зміною військово-політичної обстановки" і "активізацією діяльності міжнародних терористичних і екстремістських організацій". Ці обставини буцім вимагали від Росії "підвищення мобільності військ" і "збільшення швидкості формування військових підрозділів".

Головною причиною прийняття закону, ймовірно, стала таки сирійська кампанія. Хоча не виключено, що приймається він з прицілом і на нові геополітичні ініціативи Кремля.

Аналогічний закон, до речі, прийняли рік тому і в Україні – але в нас все було інакше. Факту кадрової катастрофи в армії – зокрема, гострого дефіциту військових спеціалістів, ніхто не заперечував.

Натомість у випадку з Росією ситуація виглядає трохи дивно. З одного боку, всі говорять про розширення і зміцнення збройних сил, формування нових дивізій на західному напрямку, повернення військ в Арктику і перетворення Криму, Калінінграду та Курил на неприступні фортеці.

З іншого ж боку, висококласних фахівців (а з "міжнародним тероризмом" мабуть мають боротись саме такі – а не вчорашні призовники) наймають на шість місяців. Замість того, щоб вбудовувати в структуру отих самих нових дивізій та ескадр.

Що наштовхує на просту і прозору думку. Наявна в Росії система матеріального забезпечення військових контрактників призводить до їх тотальної втечі. В армії залишаються ті, кому немає куди більше йти.

І набрати "солдатиків" на чергову мотострілецьку дивізію в глибинах Нечорнозем’я російські військоммати цілком спроможні – що вони успішно й роблять. А от знайти адекватних спеціалістів, здатних брати участь в бойових діях з використанням сучасної техніки – ну, для прикладу, відрізняти пасажирські літаки від військових, і бодай трохи рідше топити винищувачі про посадці на авіаносець – вже набагато, набагато складніше. А запропонувати цим спеціалістам адекватну зарплатню – для того, щоб армія стала для них "рідним домом" - практично неможливо.

Тому, скоріше за все, тим хто їде у шестимісячне "відрядження" таки платять розрекламовану російським Міноборони тисячу-півтори доларів на місяць (чи, принаймні, якусь помітну частину від цієї суми). А повернувшись додому, ці люди стрімко армію покидають. До наступного "відрядження". Така схема тепер офіційно затверджена законом.

У цьому місці можна було б потішитись російським проблемам, якби не той прикрий факт, що ситуація в українській армії, схоже, рішуче нічим не відрізняється. І адекватні солдати та офіцери, які з міркувань патріотизму і віри у світле майбутнє прийшли до армії у останні два роки, зараз розуміють, що українська армія зараз повільно, але неухильно скочується до свого передвоєнного стану, і їм треба повертатись до цивільного життя. Питання лиш в тому, чи встигне Міноборони зібрати їх на "шестимісячний контракт", якщо на передовій знову стане гаряче.

 

 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme