Для чого Путіну новий посол в Україні

Той факт, що Володимир Путін звільнив Михайла Зурабова з посади надзвичайного і повноважного посла Росії в Україні, важко назвати несподіванкою.

По-перше, в подібний спосіб російський президент лиш узаконив те, що стало реальністю ще два роки тому – відкликаний в 2014 році до Москви на консультації Зурабов хоч і повернувся, але в ролі посла не проявляв себе практично ніяк. Переважну більшість відповідних дипломатичних обов'язків все рівно виконував тимчасовий повірений у справах Росії в Україні Андрій Воробйов, який помер 30 травня.

По-друге, претензії до роботи Зурабова в Росії висували всі – від чиновників путінської адміністрації і до лідерів російської "кишенькової опозиції" із очільником комуністів Зюгановиим на чолі. Російські комуністи закидали Зурабову вину у недостатньому лобіювання російських економічних інтересів до повалення режиму Януковича, і у провалі російської політики в Україні після початку другого Майдану.

І, по-третє, Зурабов, який, по правді, не відрізнявся ефективністю роботи на жодній з попередніх владних посад, ніяк не виглядав вдалим вибором для ролі посла в Україні у момент жорсткого військового протистояння двох країн. Вже не кажучи про чутки стосовно добрих особистих стосунків з чинним українським президентом. Та й сам Зурабов, за чутками, не надто горів бажанням продовжувати дипломатичну кар’єрі у ролі посла в Україні.

Куди як цікавішим є питання про те, хто саме буде новим послом Росії в Україні. Бо особа нового амбасадора може, до певної міри, пролити світло на подальші плани Кремля стосовно україно-російських стосунків.

Поки що найбільші шанси на цю посаду дають повпреду Путіна в Приволзькому федеральному окрузі Михайлу Бабичу.

Бабич, випускник Рязанського вищого військового училища, який встиг послужити в десантних військах та в КДБ, все життя творчо поєднував військову кар’єру з комерційною. Послужити російській державі – до призначення повпредом Путіна - він встиг тільки раз, на оригінальній та несподіваній посаді голови уряду Чеченської республіки. Та й там протримався менше трьох місяців. В дипломатичних талантах і політичних звершеннях помічений не був, хоч і просидів у Думі вісім років.

Позбавлений як вмінь кар'єрного дипломата, так і реального політичного досвіду, Бабич не є ані сильним переговорником, ані достатньо впливовою фігурою всередині кремлівського пулу. Його призначення стане сигналом про те, що українсько-російський конфлікт або буде вирішуватись на далеко вищому рівні, або ж Путін продовжуватиме "тримати паузу". А переведення постпреда на дипломатичну посаду, де його політична вага буде помножена на нуль – це всього лише частина масштабних адміністративно-кадрових перестановок, реалізованих сьогодні російським президентом.

При тому російські аналітики не виключають можливості того, що наступника Зурабова найближчим часом так і не буде призначено. Що, загалом, цілком вкладається в попередній сценарій.

В будь-якому разі, на якийсь розвиток цього сюжету можна очікувати тільки в жовтні, коли новообрана російська Дума зможе схвалити кандидатуру нового посла. Поки функції тимчасового повіреного виконуватиме Сергій Торопов, фігура цілком технічна. 

Втім, судячи з останніх ходів Кремля, на можливість швидкого дипломатичного розв’язання україно-російського конфлікту перестановки в російському МЗС навіть не натякають.