Для чого Путіну "недоавіаносець" в Середземному морі

Новина про те, що Росія направляє до Середземного моря свій єдиний "майже авіаносець" на початку була сприйнята публікою, як чергова демонстрація "вставання з колін" – на кшталт обстрілу цілей в Сирії крилатими ракетами з Каспію та інших дорогих, але малоефективних військових трюків.

Оскільки, з військової точки зору, військова цінність цього авіаносного крейсера близька до нуля.

У Росії в Сирії є авіабаза Хмеймім – і розгалужена мережа аеродромів підскоку, звідки російські "Сушки" можуть без проблем долетіти до будь-якого кутка в Сирії – чи й до турецького кордону, як то продемонстрував минулорічний інцидент.

Росія, звичайно, завдяки невчасній і недоречній пропагандистській кампанії втратила базу в Ірані – але звідтіля летіли стратегічні бомбардувальники, яким авіаносець теж не допоможе рівно ніяк.

Тому припустити, що росіяни з "Кузнєцова" збираються виключно "бомбити терористів", допомагаючи набагато більшим основним силам, які базуються в Сирії, якось не виходить.

Серйозної загрози цей витвір радянської військової думки та миколаївських корабелів, який на даний момент озброєний дюжиною літаків та кількома вертольотами, для американського авіаносного угруповання в Середземному морі також не несе – дуже вже в різних лігах грають USS Dwight D. Eisenhower з його сотнею літаків та гелікоптерів та "Кузнєцов". Це не рахуючи всього того, що є у США на турецькому Інджирлику.

Втім, не все так просто з аеродромами в Сирії. Останнім часом в російській пресі з'явилась хвиля публікацій про повну профнепридатність асадівських військових. Що виглядає як аргументація для можливого відходу з сирійських баз. Ну або виправдання такого відходу – це вже як глянути.

І якщо в якості самостійної ударної сили "Кузнєцов" викликає великі сумніви, то для прикриття процесу евакуації військ та авіації російський авіаносець цілком придатний. Як придатний він і для того, щоб у випадку відведення основних сил продовжувати імітувати "боротьбу з тероризмом" на сирійській землі.

Цілком ймовірно, що рішення про можливе припинення операції в Сирії Путін ще й не прийняв. Але про можливість такого рішення російський Генштаб, керуючись своїми резонами та джерелам інформації, здогадується – і про всяк випадок готує варіанти організованого відступу.

Такий намір можна було б тільки вітати. Якби цьому відступу не передували тисячі смертей "терористів" (оскільки всі, хто гинув під російськими бомбами автоматично оголошувались терористами), руйнування "терористичних міст", "терористичних сіл" і знищення "терористичних гуманітарних конвоїв". Те, що коїли російські війська в Сирії – є безумовним військовим злочином. І вельми хочеться, аби розповіді про конвой, який "самоспалився", вислуховувала не Генасамблея ООН, а якийсь Алепський трибунал. Будемо надіятись, що винагорода рано чи пізно знайде своїх героїв.