Давос-2016: Чому Четверта промислова революція страшніша Сирії з Україною

Ну не про дискусію про біженців з Могеріні і урядовцями Іраку та Афганістау переживати політично стурбованим громадянам!

А різні там технологічні і промислові штуки, яким буде присвячений цьогорічний форум – це взагалі предмет інтересу для багатих капіталістів. Переважно західних. Бо наші інвестиціями, які окуповуються довше, ніж за 2-3 роки, і приносять менше, ніж 100% прибутку, особливо не цікавляться.

Хоча насправді цьогорічний Давос обіцяє бути вельми цікавим. Бо однією з його ключових тем і справді повинна стати дискусія про Четверту промислову революцію (справді-справді, три попередні – з паром і механікою, електрикою і масовим виробництвом, а також з електронікою і автоматизованим виробництвом вже відбулись).

З одного боку, є чимало резонів цю революцію провести якомога швидше. Бо, наприклад чимало процесів у світовій економіці, на кшталт сповільнення економічного росту в Китаї, свідчать, що наявна модель виробництва, ймовірно, у чомусь вичерпала себе, і при наявній продуктивності і вартості продукції лавиноподібного наростання попиту – а, відповідно, і швидкого нарощення виробництва – чекати не приходиться.

З іншого боку, наростання ролі роботів викликає обґрунтовані побоювання. Ні-ні, не йдеться ні про яке повстання машин, що бігатимуть по містах з металевими кувалдами в мозолястих маніпуляторах. Просто наростання компоненти "кібер-фізичних систем" у виробництві, як називає промислових роботів Клаус Шваб, батько і засновник Давоського форуму, може призвести до зменшення потреби в робочій силі. І якими б дешевими не були товари, які випускатимуть роботизовано лінії, люди, залишившись без роботи, навряд чи зможуть їх придбати.

І вся ця історія плавно підводить нас до другої проблеми, обговорення якої теж буде ключовим на форумі. Проблеми нерівності, яка досягнула, зяючих, фантастичних масштабів.

Добробут 1% найбагатших людей на Землі скоро перевищить половину всього добробуту людства. За даними британської благодійної організації Oxfam, обсяг загальносвітового багатства, що знаходиться в руках найбагатших, виріс з 44% в 2009 році до 48% в 2014 і наступного року перевищить 50%. З решти 52% загальносвітового багатства, які не належать в даний час 1% найбагатших людей, майже 46% належать багатим верствам населення, що складають одну п'яту частину населення Землі.

Всьому іншому людству – а це 79% - належить лише 5,5% глобального добробуту. Якось небагато.

Ця статистика – явно не вигадки британських громадських активістів. Хоча б тому, що аналогічні показники публікував іще в жовтні минулого року банк Credit Suisse, який в соціалістичних поглядах запідозрити якось не виходить.

І "знецінення людської праці", яке може стати наслідком Четвертої промислової революції, цей колосальний розрив може тільки підсилити. Зробивши чергові сотні мільйонів людей "зайвими" в промисловому циклі споживачами виплат по безробіттю. Саме ці безробітні, що не приречені на голодну смерть десь в Африці чи Азії, а мешкають зараз в робітничих районах США і Європи, і можуть влаштувати справжній "бунт проти машин".

Втім, не тільки технологічною революцією і соціальною нерівністю вичерпується цьогорічний Давос. Наприклад, вперше з 2006 року в експертному опитуванні Давоського форуму екологічний ризик посів перше місце в рейтингу, потіснивши на другий рядок ймовірність застосування зброї масового ураження.

При тому великомасштабна вимушена міграція – простіше кажучи, гігантські потоки біженців – очолюють список найімовірніших ризиків, при тому ступінь ймовірності цього ризику також зростає швидше, ніж усі інші.

В неформальній обстановці Давосу хтось може куняти, хтось – згадувати про неприбране місто, мером якого він все ще є, а хтось – вирішувати, як забезпечити наше виживання на планеті впродовж наступної сотні-другої років. Кожному – своє. Але в будь-якому разі, теми, які обговорюються в Давосі, мають набагато більше шансів потрапити в підручники з історії, ніж черговий раунд сварок "в нормандському форматі".