Чому всі крутять носом від євробондів Путіна

Натомість ті структури, які визначають рух фінансових потоків в сучасному світі, поки що воліють утриматись навіть від легальних оборудок з Росією.

Рішення російського уряду "вийти на зовнішні ринки капіталу, не зважаючи на обмеження", від самого початку була сумнівною затією. Про що відверто говорили всі – від європейських банкірів і до екс-очільника російського ж Мінфіну Олексія Кудріна.

Втім, потреба у грошах примушує російських урядовців до рішучих і неординарних кроків – хочеться їм того чи ні. Зяючі дірки в бюджеті – і вимога з боку "Самого" фінансувати оборонний бюджет і давати населенню бодай якийсь мінімум, примушують до імпровізацій. Тим паче, що санкційні заборони державних облігацій прямо не стосуються.

5 лютого Мінфін Росії направив 25 іноземним банкам заявки на організацію можливого розміщення суверенних єврооблігацій.

І ринок відповів на цю заявку – поки що, правда, неформально. Крупні європейські банки "злили" у The Wall Street Journal інформацію про свою відмову розміщувати російські євробонди. Серед тих, хто відмовляється – практично всі "стовпи ринку". BNP Paribas, Credit Suisse Group AG, Deutsche Bank AG, і чимало інших.

Зробили вони це, за чутками, не без відповідних рекомендацій з Брюсселю. Єврочиновники пояснили банкірам, що кошти, виручені в результаті угоди, можуть в кінцевому підсумку виявитися в розпорядженні російських підприємств, внесених в санкційні списки. Що буде негарно само по собі.

І, на додачу, може викликати дуже неприємну реакцію з боку Вашингтону, який вже декілька разів люто штрафував європейські банки за порушення санкційного режиму. Про масштаби подібних штрафів говорить той факт, що свого часу Credit Agricole сплатив 0.8 млрд. доларів за порушення санкцій проти Судану, Куби та Ірану – з передачею грошей через США. За переміщення іранських коштів Deutsche Bank минулого року сплатив "всього лиш" 200 мільйонів доларів штрафу.

При тому джерело WSJ в російському уряді, повідомило, що в кінці цього або на початку наступного тижня остаточно стане відомо, які банки візьмуть участь у розміщенні російських євробондів. І чи буде це розміщення взагалі.

Зважаючи на той факт, що раніше аналогічний витік був організований американськими банками – в числі яких були Bank of America Corp., Citigroup Inc., Morgan Stanley і Wells Fargo & Co., адекватних майданчиків для розміщення російських євробондів не спостерігається взагалі.

Якщо додати до того факт відмови західних банків від участі в приватизації російських держкомпаній, в ході якої російський уряд розраховував отримати 800 мільярдів рублів, фінансові перспективи "повсталих з колін" стають направду похмурими.

Звичайно, Росії, ймовірно, вдасться позичити грошей. Щоправда, за умовами, дуже-дуже далекими від загальноприйнятих. Увесь епізод, знову-таки, буде використаний з внутрішньо пропагандистськими цілями – як зайве підтвердження того факту, що "довкола – самі вороги".

Але як не крути, ця ситуація демонструє, наскільки далекою – якщо не ефемерною – є поки відміна санкцій проти Росії, яку російські ЗМІ подають замалим як не доконаний факт. Звичайно, в ЄС – та що там, навіть в США – є агенти російського впливу, які спробують пом’якшити або зруйнувати санкційну політику. Штука лиш в тому, що, наприклад, Угорщина чи Греція – це не ті країни, які можуть допомогти Путіну з грішми. Це ті країни, які можуть їх у нього попросити.

Натомість структури, в яких гроші наявні, поки що охоче відмовляються від купівлі навіть тих російських цінних паперів, які не потрапили під дію санкцій. І навіть без особливих вимог з боку "вашингтонського обкому" тікають від приватизації російських держкомпаній, як дідько від ладану. І проблема тут, звісно, не в тому, що "всі довкола – вороги". Проблема в тому, що інвестувати в країну з божевільним самодержцем на чолі – заняття надто ризиковане навіть для цинічних "акул капіталізму". І подібна ситуація особливо не зміниться, навіть якщо санкції будуть зняті.