Чому Росія та Туреччина ніяк не зважаться на Третю світову

Жорстка риторика Путіна щодо Туреччини, яка, попри якісь дипломатичні тілорухи, все ж не збирається вибачатись, наштовхує багатьох на думку, що зіткнення в Сирії можуть стати початком Третьої світової

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Чому Росія та Туреччина ніяк не зважатьс…

Третя світова війна, попри збереження обома сторонами агресивної риторики, так само неможлива, як і до інциденту з літаком.

Роздуми про "третю світову", яка може початися зі збройного конфлікту між росіянами та турками, стають популярним способом полоскотати нерви користувачам соцмереж. Втім, подібні роздуми можуть мати хіба літературну, а не аналітичну цінність.

Жодних передумов для виникнення конфлікту, значно масштабнішого, ніж той, що і без того є в Сирії, не існує.

Що б не зробив Путін з протурецькими – чи й турецькими силами, в разі якщо такі з'являться на території Сирії, НАТО не стане діяти на користь Туреччини. Це оборонний альянс, який не зобов’язаний підтримувати авантюри і ґешефти своїх членів на території третіх країн. І Ердоган це знає. Тому все, чим ризикує Путін в разі "розігріву" конфлікту з Туреччиною – це зустрітись з якимось варіантом гібридної війни, в якому турецькі сили спеціального призначення спробують відігравати роль туркменського ополчення чи "Вільної Сирійської армії". Максимум, чим це загрожує росіянам, в разі шаленого (але не надто ймовірного) успіху турків – це евакуацією сирійського контингенту Росії. Який, з точки зору військової доцільності, в будь-якому разі слід евакуйовувати – або ж підсилювати, в силу того, що в сучасному вигляді він не здатен зіграти ключову роль в сирійському конфлікті. Пального спалено чимало, бомб скинуто також достатньо, відео сюжетів в інтернеті та на телебаченні – безліч, але блискучих успіхів башарівської армії за підтримки російської авіації як не було, так і немає.

З іншого боку, масштабно відповісти на "турецьку агресію" – реальну чи вигадану – Путін не зможе. Перша причина – НАТО не допустить військових дій Росії проти Туреччини на території останньої. І немалий контингент американських літаків на турецьких авіабазах – який може різко збільшитись за лічені години – тому явне підтвердження. І Путін це розуміє. Втім, туркам не треба навіть особливо покладатись на розуміння Путіна і підтримку НАТО. Бо і існує і друга причина неможливості конфлікту – складність оперативної доставки російських сил і засобів до даного театру військових дій. Перекривши протоки, Туреччина залишить відкритим тільки довгий і непростий для росіян шлях до Сирії через Середню Азію, Іран та Ірак. Крилаті ракети по ньому зуміли пролетіти. Можливо – хоч і з меншими шансами – його вдасться здолати і транспортним літакам. Але повномасштабна російська сухопутна операція в Сирії – з танками, артилерією, та десятками тисяч піхотинців була вкрай малоймовірною і з дружньою Туреччиною. В разі, якщо Туреччина стає потенційним противником – операція просто неможлива. І навіть грізні ініціативи з ракетними комплексами С-300, С-400 і крейсером "Москва" на додачу – це не більше, ніж поза альфа-самця пенсійного віку. Бо використовувати їх проти турецьких літаків, які перебуватимуть над турецькою територією, Путін навряд чи наважиться – а турки збили російський Су зі своєї території, в цьому навіть Москва не наважилась засумніватись. Врешті, збивати російські літаки Туреччина, в разі чого, може взагалі з землі. Виграти з ситуації зможуть хіба курди, бомбити сирійські табори яких Ердоган тепер навряд чи наважиться.

Тому максимум, що може зробити Путін на шкоду Ердогану – це спробувати помножити на нуль протурецьких ополченців в Сирії. В тому числі, і сирійських туркменів. Що Росія і без того старанно робить вже достатньо довгий час. Втім, без особливого успіху. 

Тому "важкою артилерією" в турецько-російському протистоянні явно стане економіка. Після напіванекдотичних заходів – на кшталт відміни і без того мертвого "Турецького потоку" черга дійшла і до фруктів з овочами, яких Туреччина постачала на мільярд. І до призупинення безвізового режиму, на що гордий Ердоган, рано чи пізно, відповість дзеркальними заходами, перекривши потік російських туристів остаточно. Складно сказати, хто від того постраждає більше – турецький бізнес, чи російські обивателі. Хоча дістанеться і тим, і іншим. Втім, після "закриття" Єгипту та Туреччини,"Кримнаш" має всі шанси таки стати російським туристичним раєм. Нехай і в темному шалаші.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme