Чому Путін лякає Лукашенка "бобруйськнашем"

Загострення протистояння Москви й Мінська має принципово іншу природу, ніж мотиви, що штовхнули Путіна до війни в Грузії та Україні. До "гарячої" стадії тут не дійде

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Чому Путін лякає Лукашенка "бобруйськнаш…

"Інформаційний наїзд" російських ЗМІ на Білорусь, помічений блогерами декілька днів тому, останнім часом став жорстким і неприхованим. Білорусь посилює військову співпрацю з НАТО, Білорусь недопоставляє продукти нафтопереробки на спільний ринок ЄврАзЕС, внаслідок чого в Казахстані вводять талони на окремі види бензину, Білорусь підвищує ціни на "молочку" для Росії і підвищує ціну на транзит російської нафти. А ще – хоче базової угоди з Євросоюзом. І чомусь звинувачує Росію в падінні свого ВВП.

В середньостатистичного росіянина може скластись враження, що Обама підписав контракт на посаду генерального радника Олександра Лукашенка. При тому все це публікують "топові" ЗМІ, на кшталт "РІА Новости" – в той час як заповідники гоблінів на кшталт телеканалу "Звезла" повним ходом роздумують про те, "для чого в Білорусі хочуть переписати історію Другої світової і зрощують свій націоналізм".

Подібна риторика викликає в білорусів виправдані роздуми на тему, чи не стануть вони наступним об’єктом смертоносної "братської любові" з боку східного сусіда. "Саме так все починалось і в Україні" – констатують тамтешні блогери.

Хоча в цій ситуації побоювання білорусів, здається, необґрунтовані. Бо попри зовнішню схожість сценаріїв інформаційних атак на Грузію, Україну та Білорусь, до агресії справа цього разу не дійде.

З однієї простої причини. Війна в Грузії, анексія Криму, війна на Донбасі – це не війна з колишніми радянськими республіками. Це уявна війна президента Путіна з НАТО і США, які "проникли" і "загрожують" російським кордонам. Це війна з "плеченьками Нуланд" і перспективами безвізу. Це війна з можливістю вільно міняти бодай найтупіших і найбездарніших президентів. Це війна з іншою цивілізацією, яка спокушає все нових і нових екс-членів Варшавського блоку.

Натомість у випадку з Білоруссю йдеться не про війну, а намагання натиснути на союзника, чиї матеріальні запити в обмін на дружбу з Росією стали для Кремля зависокими. У відповідь на що Москва демонструє, що може не тільки давати кредити та знижки на вуглеводні, але й "порозхитувати човен" президента Лукашенка, простимулювавши антибілоруські настрої в Росії та активізувавши "російськомовних активістів" у самій Білорусі.

Подібний підхід, насправді, добре вписується в найсвіжішу "Концепцію зовнішньої політики Російської Федерації", підписану Путіним буквально вчора. Яка сама по собі є прецікавим документом, в якому дуже схематично, але можна помітити певну перемогу прихильників "прагматиків" над "яструбами". Бо, порівняно з 2013 роком, в "Концепції" побільшало моментів, пов'язаних саме з використанням "м'якої сили". Росія збирається "зміцнювати позиції російських ЗМІ в глобальному інформаційному просторі і доводити російську точку зору до широких кіл світової громадськості", і використовувати "можливості громадянського суспільства, інформаційно-комунікаційні, гуманітарні та інші методи і технології" – і багато чого іще.

Складається враження, що в Кремлі в сухому залишку таки засумнівались у виключно силових методах проектування впливу. Інша річ, що нам від того не легше.

Але поки в Мінську на столі міцно сидітиме "бацька", ніякий "кримнаш" Білорусі не загрожує. Путін не відчуває радикальної загрози, крім того, завше зможе "домовитись" з білоруським лідером, і періодичні загострення стосунків – це не більш, ніж аргументи в цих "переговорах". Тим паче, що за умови більш-менш тотального контролю Лукашенка над білоруським суспільством там незатишно себе почуває не тільки ліберальне, але й проросійське підпілля.

Інша річ, що може трапитись під час передачі влади (ймовірно, династичної), наступнику Лукашенка. Тоді білоруська владна піраміда таки стане вразливою до російського впливу. Хоча і в цьому випадку можна запідозрити, що схильний до хокею та публічного копання картоплі Олександр Григорович просто проживе на цьому світі довше, ніж земна оболонка наколотого ботоксом чекіста. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme