Чому кількість терактів в Європі зростатиме, і коли вони припиняться

Вчорашній теракт в Манчестері став шоком. Вибуховий пристрій з шрапнеллю на поп-концерті для дівчаток-підлітків – до цього не можна і не потрібно звикати. Як і до більш ніж двох десятків трупів. Серед яких, до слова, є декілька дитячих.

Хто вчинив теракт, наразі все ще невідомо. Очільник поліції Манчестера, Ієн Хопкінс, не захотів говорити ні про громадянство, ні про етнічну чи релігійну приналежність терориста. Хоча й підтвердив, що вибух вчинив смертник, останки якого вже знайдено. Можливо, у поліції є проблеми з ідентифікацією знайдених останків.

На відміну від популярних в останні місяці у Європі "автомобільних" терактів на цей раз діяли, здається, люди не випадкові. Звичайно, для збирання нехитрого вибухового пристрою зі шрапнеллю технічного генія не потрібно, але мінімальна "технічна кваліфікація" і доступ до вибухових речовин є неодмінними умовами. Хоча і з цілком доступних сільгоспдобрив за належних знань у сфері хімії вибухівку можна зробити й самостійно.

Втім, припустити що діяв бомбіст-одинак було б надто наївно і ризиковано. Колишній шеф національної контр-терористичної служби Великої Британії, Кріс Філіпс, наголосив на тому, що теракт був скрупульозно спланованим і обдуманим, що цілком може свідчити про те, що за ним стоїть організація, а не хвора чи "промита" психіка, як то було з "автомобільними" терористами. Якщо це так, подібні "складні і добре сплановані" акції будуть продовжуватись. Тому експерти радять британським поліцейським діяти, припускаючи можливу наявність саме організованих структур – хоч це і забере більше часу та ресурсів, ніж списання всіх проблем на "одинака".

Втім, якими б старанними не були британські поліцейські, і які ресурси не кинув би на розслідування Лондон, сьогодні стає очевидним, що гарантувати безпеку громадян західних демократій не може ніхто. А терористичні атаки припиняться не тоді, коли на їх подолання буде витрачено ще більше коштів та людських ресурсів, а тоді, коли ослабне їх причина. Коли зникне недобра і темна сила, яка підштовхує людей до того, щоби вбивати ні в чому не винних інших – і гинути самим.

Звичайно, говорити з певністю про те, хто саме є причиною теракту в Манчестері поки зарано – навіть попри заяву Ісламської держави про причетність до вибуху. Але версія про те, що спонукальним мотивом тут виступив радикальний іслам, здається більш ніж ймовірною. І активізація радикальних ісламістів в Європі впродовж найближчих року-двох теж не є сюрпризом. Власне, такий сценарій експерти розглядали іще два роки тому, коли почався широкомасштабний наступ ні Ісламську державу в Іраку, і навіть у Сирії, де всі давно воюють з усіма, наступ ісламістів змінився хоч і не катастрофою,але явним застоєм.

По мірі того, як території Ісламської держави стискаються, дедалі більше джихадистів покидають "халіфат" і переїжджають до Європи. Де частина з них розчаровано махає на все рукою – а інша продовжує безнадійну, пропащу, нікому не потрібну, але від того – не менш смертельну боротьбу. Частина з них просто не може зізнатися сама собі, що все – війна. Вбивства, знищення інакомислячих та іновірців – все це було намарне, і "халіфат" повернеться в небуття, де йому саме й місце. При тому й чинне керівництво Ісламської держави з а допомогою терактів намагається залишитись в інформаційному просторі для того, щоб забезпечити потік добровольців на явно програну війну. Тому й лунають вибухи, а автомобілі продовжують таранити святкові натовпи. А тим часом курди й араби стискають кільце довкола Ракки і дочищають Мосул від гидоти, яка там окопалась. І поки Ісламська держава не зникне з політичної карти світу, надіятись на припинення терактів не доводиться. Хоча і після її зникнення останні, найбожевільніші її адепти становитимуть небезпеку для всього живого іще не один рік. Видужання людства від цієї хвороби не буде ні швидким, ні легким.