Як Держдеп змушує ЄС до війни з Путіним

Сьогодні вступає в дію нова хвиля американських санкцій проти компаній, причетних до анексованого Криму та подій на Донбасі.

Анонсований вчора перелік фігурантів санкцій точно повторює опублікований 1 вересня – але ним не обмежується. Загалом, мова йде про 81 фігуранта (під 86 назвами). 7 з них пов’язані з Кримом, по 2 – з Гонконгом та Індією, решту – російські компанії.

З компаніями, які будують міст до Криму, все зрозуміло – санкції "накрили" і замовника будівництва Керченського мосту - "Упрдор "Тамань", і генпідрядника будівництва - "СГМ-мост", і всіх субпідрядників. "Чудо-міст" буде або стовідсотково профінансований з російського бюджету живими грішми – або не буде збудованим ніколи. Зважаючи на стан російського Резервного фонду, який за останній місяць загубив близько 20%, другий варіант виглядає вірогіднішим.

Список поповнився 11 компаніями, що виробляють електроніку, яка може бути використана на потреби російського ВПК. Що теж не викликає особливого здивування.

Цікавіше вийшло з "Газпромом" – санкції накрили 51 компанію(!), підконтрольну концерну. Під дію санкцій потрапили і видобувні, і сервісні компанії, і навіть "Газпром Медіа". При тому головна компанія – а також "доньки", відповідальні за експорт газу до Європейського Союзу, не постраждали. Вашингтон вирішив подбати про європейських споживачів російського газу напередодні зими.

А заодно, схоже, трішечки підкоригувати думки і настрої частини європейських політиків і бізнесменів. Давши їм зрозуміти, що в разі, якщо ЄС таки скасує цієї зими санкції проти Росії, у США є нехитрий, але дієвий "план Б".

Який полягає в можливості ввести санкції і проти решти газпромівських структур – і поставити під удар вже європейські компанії, які викуповують російський газ. Ну і всіх, хто від цього газу залежить.

Цей удар потенційно не настільки масштабний, яким може стати "Акт стабільності і демократії", котрий передбачає санкції проти третіх осіб і держав за порушення режиму американських санкцій проти Росії – і лежить в "темному і сухому місці" в Конгресі з 28 квітня. Але у Держепі люблять мати можливість нарощувати тиск поступово, даючи можливість опоненту одуматись. Тим паче що опонентом в цій ситуації можуть виступити все-таки союзники.

Звичайно, рішення про можливість застосування такого дієвого, але ризикованого механізму тиску на Європу прийматиме, скоріше за все, вже наступний президент США. Але сам факт існування такого інструменту мав би бодай частково протверезити тих, хто готовий записатись в добровільні помічники Володимира Володимировича задля невеликої економічної вигоди.