Чим допоможе Дональд Трамп США, Україні та світові

Трамп таки виграв. Можна впасти в депресію. Можна зайнятись цитуванням всіх дурниць та нісенітниць, які Трамп видав на публіку впродовж останніх двох років про «кримнаш», допомогу Україні, зобов’язання США перед союзниками, НАТО, імігрантів, мусульман, жінок і що завгодно іще -  в супроводі рефрену про «все пропало».

А можна просто подумати, як жити далі. Зважаючи на той простий і беззаперечний факт, що, як повідомив вже майже колишній господар Білого Дому, «сонце все рівно зійде» - незалежно від того, хто стане наступним господарем цієї споруди.

Що зробить Трамп для США

Трамп – не уособлення світового зла, і навіть не агент ФСБ. Навіь якщо «контора» йому допомагала. Він багатий бакалійник, який зумів відчути настрої значної частини американського суспільства і спритно на них зіграти. Він зрозумів, що біле населення США втомилось від толерантності, програм допомоги іммігрантам та інших правильних речей на тлі проблем з традиційними секторами економіки, гігантських мертвих промислових зон – особливо у центральних штатах,та фактичного погіршення життя «нижнього середнього» класу. Він відчув, що США потрошку втрачають звичні форми перерозподілу економічних благ, сповзаючи у бік вельми специфічного соціалізму – і виступив проти цього. На чому й зібрав необхідні голоси.

Що буде далі? Дональд Трамп, схоже, займеться реконструторством, на кшталт Путіна. Тільки Путін реконструює гротескну копію СРСР часів Брєжнєва, а Трамп реконструюватиме гротескну копію США середини ХХ сторіччя.

І одна, і друга реконструкція дуже неточні. Бо в СРСР при владі ніколи не були дрібні шахраї, які прагнуть приватизувати всю країну, завести астрономічні рахунки в швейцарських банках і колосальні активи в офшорах, але при тому вдома вдають із себе суворих диктаторів андроповського стилю. Натомість США в улюблений для Трампа період буди природнім ворогом СРСР – і чимало заводів Детройщини та Мічіганщини працювали саме на оборону, витрати на яку Трамп, схоже, збирається помітно скоротити. Конкурувати з «майстернею світу» у виробництві товарів цивільного призначення ці заводи теж не зможуть. Бо навіть зубожілий американський пролетаріат за сто доларів на місяць, як китайці, до станків, здається, не стане. Тому «відродження промислово сильної Америки», що було одним з головних месиджів кампанії Трампа, так і залишиться тільки на передвиборних плакатах республіканців.

В будь-якому разі, президентство Трампа – скільки б воно не тривало (а найбільш вірогідним прогнозом можна вважати один повний термін) переконає громадян США у двох простих речах. Перша з яких – це те, що відродити милу  багатьом серцям традиційну «одноповерхову Америку» за сучасних умов, схоже, неможливо. А друга – навіть важливіша – полягає в тому, що вірити людині, яка обіцяє зробити те, чого багато хто хоче, але не каже, як саме вона цього досягне, не можна. Бо в політиці така позиція – ознака безсумнівного популізму.

Що зробить Трамп для ЄС

Президенство Трампа принесе для європейської спільноти наслідки, які майже повністю співпадатимуть з його обіцянками. Він дасть відчути Брюсселю, Берліну та Парижу, що вони достатньо дорослі й незалежні, аби вирішувати власну долю самостійно.  США більше не вимагатимуть від ЄС збільшувати витрати на оборону. Вони просто дадуть зрозуміти, що в разі будь-яких реальних проблем, оборонятись Західній Європі доведеться самостійно. Маючи ВВП, у 7-8 разів більший за російський, ЄС цілком здатен захистити себе. Від того, чи зрозуміють цей месидж європейські політики, і чи вистарчить їм сміливості сприйняти його всерйоз, залежить мир і безпека на континенті впродовж багатьох років. США більше не будуть вимагати від ЄС консолідувати свою позицію стосовно російської агресії. Трамп, схоже, взагалі не дуже в курсі, хто тут і на кого нападає. Нова вашингтонська адміністрація просто надасть союзникам можливість піклуватись самим за себе. Що, безумовно, слід було зробити зразу після холодної війни. Але почавши захищати Західну Європу від радянського монстра, США так і не зуміли змінити цей аспект зовнішньої політики. Тепер «вашингтонський обком» зосередиться на власних проблемах.  

Що зробить Трамп для Росії

Якщо коротко – він теж буде «гадити» Але зовсім не так, як Обама. Якщо перший намагався «зберегти мир у всьому світі», то Трамп дасть Путіну чудову можливість піти на ескалацію яких завгодно конфліктів, не особливо побоюючись втручання Вашингтону. І не надіючись щось у Вашингтону виторгувати за допомогою відмови від ескалації.

На перший погляд, це саме те, що потрібно Путіну. Але тільки на перший. Наприклад, відмовившись від втручання у війну в Сирії, Трамп однозначно припинить і стримування радикальних настроїв у мусульманських країнах Перської затоки, які не вступали у конфлікт – прямо чи завуальовано – саме через позицію Вашингтону, де не хотіли ескалації. Натомість ймовірність того, що на хід бойових дій радикально вплинуть «добровольці» й «відпускники» з Саудівської Аравії, Катару чи з якої завгодно іще мусульманської держави, набагато вища, ніж ймовірність того, що в конфлікт радикально втрутиться американський флот. Сирійцям від того, звичайно, щастя буде мало. Але путінські війська зіткнутья не з завуальованими погрозами з боку Обами й відвертими – з боку Керрі, а з тисячами розлючених і добре озброєних моджахедів. Що може виявитись далеко дієвішим для лікування імперських комплексів. Аналогічна ситуація може скластись і в багатьох інших місцях конфлікту інтересів світових держав.

Що зробить Трамп для України

Для початку – продемонструє нам реальну геополітичну ситуацію. За якої питання виживання України – це в першу і другу чергу проблема Києва і нас з вами. В третю чергу – Польщі та Прибалтики, які можуть «потрапити під роздачу» наступними. В четверту – Берліну, Парижа та Брюсселю, неподалік від кордонів яких все це відбувається. У нашої влади вже в найближчі місяці зникне можливість розповідати бійцям на передовій, громадянам в тилу і самим собі у затишних кабінетах, що нас до чогось примушує «вашингтонський обком». А зважаючи на безсумнівно аморфну позицію ЄС, де після зміни американської адміністрації ще більше зосередяться на власних проблемах, можна буде з певністю констатувати одне. Все, що буде – чи не буде – зроблено у протистоянні з Росією, стане відповідальністю України і українців. Не можна сказати, щоби подібна перспектива викликала масу ентузіазму, але вона – необхідний етап у становленні незалежності, як би не пафосно це звучало.

І як війна з Росією вже стала справжнім уроком для України, так і Дональд Трамп – це урок, який треба вивчити Америці. Вивчити, здати на смітник історії, і довго-довго не забувати – щоб не повторилось нічого схожого.