Чи поїдуть американські "відпускники" до Алеппо

Дискусії стосовно передачі сирійським повстанцям важкої зброї, яка могла б захистити їх від російської авіації та сирійської артилерії, закінчаться безрезультатно. І проблема тут – не тільки в небажанні Вашингтону заглиблюватись у сирійський конфлікт

Журналіст відділу «Світ»
Чи поїдуть американські "відпускники" до…

Повідомлення The Washington Post про те, що Білий дім всерйоз розглядає пропозицію про надання сирійським опозиціонерам важкого озброєння для захисту від авіації та артилерії, стало черговим приводом для сезонного пропагандистського загострення в російському секторі інтернету.

Пропозиція ця підготована в ЦРУ, яке відповідає за співпрацю з поміркованої сирійською опозицією. Її підтримує, крім власне очільника ЦРУ Джона Бреннана, і міністр оборони США Ештон Картер.

Теоретично, подібна «розширена» підтримка опозиціонерів могла б реально вимусити Путіна припинити бомбардування як в Алеппо, так і в інших ключових опорних пунктах сирійських "поміркованих".

Втім, не все так добре, як може здатись. Деякі ознаки – як, наприклад тривалий час розгляду пропозиції, і її перманентно "завішений" стан (ані рішення про підтримку, ані відмова від проекту не прийняте до сьогоднішнього дня) наштовхують на думку, що у Вашингтоні вагаються.

З одного боку, подібне вагання на тлі бомбардувань мирного населення, які відновились після російської "гуманітарної паузи", виглядає не надто гарно. З іншого боку, зрозуміти Вашингтон можна.

Навіть відносно нескладні контрбатарейні комплекси AN/TPQ-36, передані Україні, вимагали достатньо тривалої перепідготовки фахівців . Хоч вони, між іншим, якими-не-якими контрбатарейними станціями все-таки користувались і до цього. Натомість бійці Вільної Сирійської армії, які становлять кістяк поміркованих сил, від проблематики ведення артилерійської війни у переважній більшості достатньо далекі. І знищувати навіть демасковані артилерійські позиції Асада на відстані у 10-20 кілометрів можуть далеко не завжди. Бо для цього потрібна не тільки ствольна артилерія, але й централізована система управління вогнем, а також достатня кількість адекватно навчених артилерійських офіцерів.

Аналогічною є ситуація з засобами ППО. Судячи з періодичних прикростей, які трапляються з російськими та сирійськими гелікоптерами, ПЗРК в сирійських опозиціонерів є в наявності. Натомість боротьба з російськими літаками на висотах більших за 4-5 кілометрів вимагає застосування вже далеко серйознішої техніки. Чогось на кшталт «перевірених часом» MIM-23В Hawk. Які потребують належної компетентності для запусків, регулярного технічного обслуговування, керування радаром і інших навиків та вмінь, які можна здобути в кращому випадку за декілька місяців. Натомість що може зробити ненавчений екіпаж з протиповітряною ракетою середньої дальності, всі ми бачили. У виконанні російських "відпускників" на Донбасі. Та й українських та російських "спеціалістів" у Криму в 2001 році теж.

При тому далеко не нульовою є ймовірність того, що подібні системи, опинившись в сирійському кривавому круговороті, можуть потрапити "не в ті руки". І тут йдеться навіть не про Росію – комплекс, розроблений в 60-х роках минулого століття, скоріше за все, не містить якихось видатних таємниць. А от в руках в бійців Ісламської держави лиха може накоїти чимало.

Тому ідею передачі подібної зброї сирійській опозиції не підтримує навіть войовничий Джон Керрі, який вже давно радить Обамі вдарити по позиціях Асада крилатими ракетами "для демонстрації серйозності намірів".

Тому єдиним реальним сценарієм створення "безпольотної зони" над Алеппо (якщо не рахувати, звичайно, розгортання морської авіації та засобів ППО і відкритої конфронтації) є використання американських військових фахівців – "відпускників". Під прикриттям американського спецназу. І фахівці ці можуть стати мішенню не тільки військ Путіна та Асада, але й ісламської держави, Фронту аль-Нусра, і яких завгодно іще божевільних з автоматами, якими вкрай багата зараз сирійська земля.

Тому над можливістю використання воєн спеців в рядах Вільної сирійської армії у Вашингтоні схильні думати до останнього. І, за можливістю, так нічого і не придумати. А газетні витоки на цю тему, що покликані, ймовірно, налякати Путіна, зі своєю місією навряд чи впораються. Бо в Кремлі не без підстав запідозрять, що розмови про передачу важких протиповітряних та протиартилерійських комплексів сирійським повстанцям – це чистий блеф. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme