Чи посвариться Трамп з усіма союзниками США через біженців

Масштаби трампівської "боротьби з нелегалами" з дня на день сподівано зменшуються. Все починалось із розмов про "10, чи може 11 мільйонів нелегалів", які треба викинути зі США. Після перемоги Трамп заговорив про 2-3 мільйони нелегальних мігрантів, які вчинили на території США різноманітні злочини – і мусять бути депортовані. "Це вбивці й ґвалтівники" – характеризує цих людей Трамп. Не додаючи при тому, що у список з двох із хвостиком мільйонів тих, хто притягались до відповідальності потрапляють, окрім двох вищеописаних категорій, ще й ті, хто приїхав до Штатів після депортації – за що їм, до речі, загрожує реальний тюремний термін.

При тому без одного місяця американський президент опинився в цікавій ситуації. З одного боку, його виборці збираються жорстко стежити за виконанням антиімігрантських обіцянок, і вже зараз починають докоряти Трампу за брак рішучості. Що, якщо зважити на політичні резони, не йде на користь рейтингу Трампа. З іншого боку, одномоментна депортація 3 мільйонів осіб з точки зору логістики вимагає абсолютно нереальних ресурсів. США – не Радянський Союз, там немає ні десятків тисяч столипінських вагонів, ні тисяч чекістів для реалізації подібних проектів.

На додачу до всього мери багатьох американських міст, згадавши про федеральний устрій країни, вирішили взяти політику стосовно мігрантів у свої руки – і оголосили, що їхні міста будуть "притулками" для всіх нелегалів, особливо - мусульман. В числі "притулків" – Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес і багато менших міст. У значній частині з них місцева влада має плани настійливо порекомендувати поліцейським просто не починати жодної співпраці з федеральними міграційними агентами.

Що перетворює операцію "спіймай і вишли зі США три мільйони нелегалів" на абсолютно утопічний проект.

 А от що новообраний президент може зробити в реальності – це значно скоротити запропоновану своїм попередником, Бараком Обамою квоту на мігрантів та шукачів притулку. Зокрема, у 2017 році США мали прийняти трохи більше, ніж 110 тисяч осіб. Не виключено, що Трамп зробить все можливе, аби значно скоротити цю цифру – чи, приміром, виключити з можливих кандидатів на притулок мусульман.

Що, в свою чергу, призведе до практично неминучого конфлікту як з Туреччиною, яка розраховувала на підтримку США у подоланні гуманітарної кризи в регіоні, так і з ЄС, де теж вважають, що США самоусунулись від вирішення проблеми з Сирією – не змогли ні залагодити конфлікт за допомогою дипломатичних засобів, ні допомогти Європі з біженцями.

Про обіцяну Трампом "стіну з Мексикою, яку слід збудувати коштом Мексики", в цій ситуації якось і говорити не доводиться. Мехіко – от несподіванка – чомусь відмовилось від цього проекту, і перспективи якось примусити підступних сусідів змінити свою позицію видаються відверто нереальними. Ну не в Гаазький же арбітраж подавати подібну справу?

Єдиним адекватним виходом із ситуації з десятимільйонною армією нелегалів всередині США видається тільки збільшення кількості так званих "іміграційних суддів" – специфічно американського винаходу, правників, які можуть, розглянувши справу конкретного біженця, або прийняти рішення про його депортацію – або рекомендувати владі надати йому вид на мешкання. Схоже, це єдиний спосіб якось впорядкуваи той тримільйонний натовп, де змішались ґвалтівники, вбивці, драгділери – і просто люди, яким потрібна нова батьківщина. Хоча, звичайно, цей вихід не такий ефектний, як "вислати всіх і негайно".

А загалом, з "антимігрантською риторикою" Дональд Трампа трапилось цілком сподівана річ. Популістські обіцянки, які кандидат в президенти давав, відштовхуючись від того, що хотіли почути його виборці, а не від того, що він здатен зробити, доволі швидко загнали ситуацію в глухий кут. Вихід з якого – або сварка з міжнародними союзниками США і нестабільність в країні, або чистосердечне визнання власної брехні.