Коли Керрі на зло Обамі відверто облає Мінськ-2

Чим довше сирійський президент Асад і його російські друзі бомбитимуть всіх, кого заманеться, тим менші шанси, що він дослухається до опозиції. Чим довше адекватну опозицію виключено з процесу мирного врегулювання в Сирії – тим більше людей зберуть під свої знамена радикали. І навіть якщо зусиллями всього світу Ісламську державу буде стерто з лиця землі, то на її місце прийде Фронт Аль-Нусра – чи яка завгодно інша терористична гидота.

Цю просту істину в Держдепартаменті США розуміють давно.

Проте тільки вчора американські дипломати відважились на скромний демарш. Більше 50 співробітників Держдепартаменту США підписали внутрішній меморандум, який не тільки різко критикує політику Обами в Сирії, але й закликає почати військові дії проти режиму Башара Асада, щоб покласти край постійним порушенням режиму припинення вогню з боку сирійської влади.

Автори меморандуму вважають, що без усвідомлення реальної загрози американського військового удару у Асада не буде ніякого стимулу вести серйозні переговори з повстанцями.

На їхню думку, "нездатність зупинити кричущі зловживання Асада тільки зміцнить ідеологічну привабливість таких груп, як ІД, незважаючи на те, що вони терплять тактичні невдачі на полі бою".

Повною несподіванкою цей демарш, звичайно, не став. В інтерв’ю американського президента вже не раз проскакували роздратовані нотки стосовно Керрі, який пропонував вдарити по Асаду ракетами, аби той, врешті решт, почав сприймати США всерйоз. Подібна настирливість відверто дратувала "голуба" Обаму.

І от підлеглі вирішили піти далі від свого керівника, відверто звинувативши президента країни в шкідливій політиці "умиротворення" Путіна і Асада. Втім, і сам Керрі ховатися в кущі не став, заявивши, що меморандум є "важливою заявою", яка вимагає прискіпливого розгляду.

Судячи з усього, в Кремлі вельми серйозно поставились до демаршу американських дипломатів. Пєсков встиг повідомити світу, що спроба повалення режиму президента Сирії Башара Асада може занурити країну і весь близькосхідний регіон в хаос.

І це – правда. Може, звичайно. Як правда і те, що йдеться не про "спробу повалення" режиму Асада – а всього лише про примушення його до переговорів. Без яких регіон і так перебуває в стані кривавого хаосу вже не перший рік – і не має жодних шансів звідти вибратись.

Саме оце недипломатичне бажання американських дипломатів назвати біле – білим, а чорне – чорним, всупереч не тільки російським міфам, але й бажанню власного керівництва і робить їм честь. І дає надію на те, що усвідомлена і вербалізована проблема має шанси на вирішення.

І все, на що хотілось би надіятись нам – це на аналогічну інтелектуальну сміливість з боку дипломатів європейських. Які би зрозуміли – і наважились сказати вголос, що покаравши Путіна санкціями за агресію – а потім відмінивши їх до кінця агресії, ЄС стимулюватиме подальші "прикрі випадки" на континенті. І що зверхньо-примирливий тон диктатора на Петербурзькому форумі, де Путін заявив, що "не тримає зла на ЄС за санкції" – і взагалі, готовий всіх пробачити – це дешевий психологічний трюк. І його готовність пожертвувати "політикою на користь бізнесу" означає бажання врятувати власний бізнес, легалізувавши при тому злочинні політичні концепти і не менш злочинні міжнародні дії. Чи наважиться на подібні дії Могеріні та її підлеглі, коли на початку зими знову постане питання щодо антиросійських санкцій? Хотілось би надіятись, що так.