Бразилія: Майдан чи перший крок до військового перевороту?

На вулиці міст Бразилії вийшло 3 мільйони учасників протестів, заявила чинна влада. Ні, учасників протестів було 6.5 мільйонів, заявили представники опозиції. Втім, як би там не було, вчорашні виступи стали однозначно наймасовішими не тільки за час перебування Руссефф при владі, а й за всю історію бразильської демократії, яка веде відлік з моменту падіння військової диктатури в 1985 році.

Звичайно, для країни, яка може похвалитись 200 мільйонами громадян, такі цифри вражають ніби й не так сильно, але в тому факті, що злість бразильців на свою чинну владу вийшла на принципово новий рівень, не сумнівається вже ніхто.

Учасники протестів звинувачують Ділму Руссефф в порушенні податкового законодавства, аферах з державною нафтовою компанією Petrobras, а також маніпуляціях з державними фінансами під час виборчої кампанії в 2014 році. Про такі "дрібниці", як використання ресурсів державних банків у латанні дірок в нереальних, зате соціально орієнтованих державних документах, ніхто вже особливо й не згадує.

Хоча, ймовірно, реальна причина обурення криється в іншому. Робітнича партія, представниками якої були попередній президент Бразилії, Луїс Інасіу Лула да Сілва, та його наступниця Ділма Руссефф, обіцяючи високі соціальні стандарти для всіх, привела країну до глибокої економічної кризи, яка вдарила по всіх прошарках населення. За таких умов бразильці згадали Руссефф всі її гріхи, які за інших умов цілком могли б і вибачити.

При тому Руссефф – не дівчинка-мажорка. В 1970 році, за часів диктатури, її заарештували, катували більше трьох тижнів, після чого кинули до тюрми, де вона провела більш ніж три роки. І цілком може бути, що вона вирішить не здаватись без бою, скільки б там мільйонів не вивела опозиція на вулиці. Рано чи пізно почнуться зіткнення з поліцією. Страйки та арешти.

І в цій ситуації шанси взяти на себе керівництво ситуацією мають зовсім не помірковані опозиціонери, які з перемінним успіхом намагаються ініціювати імпічмент Руссефф.

Найстрашніше те, що чимало учасників протестів проти президентства Ділми Руссефф, схоже, морально готові на що завгодно задля її зміщення. Включно з військовим переворотом і встановленням диктатури "сильної руки". Зважаючи на той факт, що впродовж ХХ століття бразильські військові тричі на біс продемонстрували, що цілком здатні взяти на себе керування країною, подібні настрої частини учасників протестів не можуть не турбувати. Те, що могло би стати цілком мирною заміною влади, в Бразилії у перспективі має шанси перерости в черговий військовий переворот.

А загалом, спостерігаючи на ситуацією в Бразилії, хотілось би побажати одного. Аби політик – чи політики – зрозумівши, що програли, були здатні визнати свій програш. Призначити перевибори – хай і позачергові. Полишити свій пост без крові на вулицях, барикад і переповнених тюрем. Можливо, народ знову погодиться їх обрати, а критики будуть змушені замовкнути. Може й ні. В будь-якому разі, мирна передача влади не дозволить жахіттю, яке супроводжувало їхню молодість, повернутись з моторошних снів у реальність. І та сама Руссефф, незалежно від результатів виборів, зможе спокійно вийти на вулиці столиці і подивитись на черговий карнавал.