Змова "борців з корупцією", або чому конкурс в Антикорупційне агентство знову на межі зриву

Виявилося, що за цілою низкою кандидатів простежується рука однієї організації, що бажає монополізувати всю роботу урядового органу

Американський футбол чи хокей - ніщо в порівнянні з боротьбою деяких громадських діячів за право очолити антикорупційні органи в Україні. Будуються всілякі підступні схеми, сторони звинувачують один одного в усіх смертних гріхах і навіть йдуть у суди. І все заради того, щоб дістатися до корита, пардон, до можливості щільніше зійтися в клінчі з непереможною корупцією.

Слід нагадати читачеві, що згідно з чинним законодавством боротьбою з корупцією в Україні повинні займатися три структури: Національне антикорупційне бюро (НАБ), Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). При цьому, якщо в НАБ вже хоча б є яке-неяке керівництво, що займається кадровим набором, то інші два владних органу натомість знаходяться на стадії проведення підготовчих конкурсів для обрання керівництва.

Варто зупинитися на ситуації в НАЗК, де вже встиг трапитися гучний скандал у зв'язку зі звинуваченнями на адресу Уряду в тому, що той нібито проштовхував в комісію, яка мала обрати керівництво агентства, своїх "засланих козачків" за допомогою "кишенькових" громадських організацій. Головними ініціатором скасування конкурсу, до слова, стала громадська організація "Transparency International Україна". В результаті, навіть вигравши судовий процес за позовом все тієї ж "Transparency International Україна", в Кабміні під тиском громадськості та "міжнародного співтовариства" швидко відступилися, оголосивши повторний конкурс. Цього разу з чіткою забороною, передбаченою зміненим Положенням про проведення відбору, на участь громадських організацій, які мають між собою будь-які ознаки "пов'язаності". Втім, як це часто буває, той, хто голосніше за всіх кричав про необхідність змін правил гри, сам вирішив "під шумок" скористатися такою зручною можливістю самому порушити зазначені обмеження. Мовляв, вже про нас-то, "борців за справедливість", певно що не подумають ...

На цю п'ятницю в НАЗК заплановані повторні вибори претендентів до складу конкурсної комісії. Але, схоже, конкурсний "невід" доведеться закидати втретє. Вся справа в тому, що поборники чесних правил при обранні складу конкурсної комісії з "Transparency International Україна" насправді виявилися не такими "білими та пухнастими", як їм би хотілося здатися. Величезна армія Фейсбук-солдатів, за допомогою якої її "генерали" нав'язують суспільству необхідну їм "перемогу" чи "зраду", мала би поцікавитися, чому їх "медіазірки" використовують ті методи боротьби, які з такою завзятістю відібрали в опонентів. Нашому виданню вдалося виявити відразу декілька прикладів «пов'язаності» (що прямо заборонено пунктом 9 Положення про проведення конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 170 «Деякі питання відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції»): ціла низка претендентів на крісло в конкурсній комісії фігурували одночасно в декількох громадських організаціях.

Так, Сергій Гула, що представляє на конкурсі ГО "Ні хабарництву", і відправився в похід за право зайняти почесне місце члена конкурсної комісії, має ще одну іпостась: він - аналітик департаменту аналізу політики ГО "Transparency International Україна".

Досить розкручений в медіа "антикорупціонер" Ярослав Юрчишин зараз виставлений як кандидат від ГО "Центр ЮЕЙ", хоча на "заваленому" ним же двома місяцями раніше конкурсі він "балотувався" від ГО Transparency International Україна. До слова, пан Юрчишин не який-небудь пересічний учасник "прозорої"(transparency з англійської - прозорість - ред.) організації, а є навіть членом її правління!

Також на цьому конкурсі "засвітився" голова правління Transparency International Україна Андрій Марусов, який значиться як "керівник відділу по боротьбі з корупцією Центру політичних студій та аналітики". Ось як «мімікрують» чесні активісти...

Все це складно охарактеризувати якось інакше, ніж змова з боку «Transparency International Україна» та інших представників «громадськості», яка за фактом дає покористуватися своїм брендом на даному конкурсі усім, кому вважає за потрібне. Головний же ініціатор цих «перевиборів» пан Олексій Хмара вирішив «самоусунитись» від участі в конкурсі мабуть саме для того, щоб приховати таку «шахову комбінацію». Видається, що «Міжнародну Прозорість» (переклад назви Transparency International з англійської) після ТАКИХ виборів до конкурсної комісії НАЗК можна буде сміливо переіменовувати в «Політичну Доцільність»...
Варто відзначити, що сама «Transparency International Україна» формально вирішила не брати участь у даному конкурсі, виставивши безліч «лівих» громадських організацій, які не мають ні власних сайтів, ні навіть хоч яких-небудь згадок в Інтернеті. Чому ж настільки поважна організація раптом вирішила піти на таку відверту махінацію? Про моральний аспект - ні слова. Якщо ж говорити про практичну доцільність, то тут відповідь проста: за допомогою якомога більшої кількості своїх людей - всього, так чи інакше пов'язаних учасників конкурсу з Transparency налічується як мінімум п'ять чоловік - можна завести не одного члена всесильної комісії, а одразу трьох. Відповідно, і вплив на призначення нового керівника виростає в рази. Мабуть «Transparency International Україна» досягла того рівня, коли гранти і фонди вже не задовольняють апетитів її членів та керівників. Інша справа - багаті та злодійкувати українські чиновники - варто продати душу дияволу за право з ними боротися.

Слід нагадати також про фарс під час виборів до громадської ради при НАБ, коли декілька громадських організації, ура борці із корупцією, в тому числі і «Transparency International Україна», змовились між собою та голосували один за одного. В результаті вони отримали нібито перемогу при голосуванні. Проте за такі дії в будь-якій цивілізованій державі більше би й близько не допускали б організацію до подібних виборів.

Складається враження, що тільки «Transparency International Україна» може боротись із корупцією. А може пора покінчити із такою монополією і дати можливість іншим порядним організація, які не займаються популізмом, показати себе?

В цілому, проблема всієї цієї історії навіть не в тому, що "Transparency International Україна" самі порушили формат, які вони самі встановили. Трагедія полягає в тому, що завдяки таким ось надзвичайно амбітним громадським діячам наша країна ризикує так і не встигнути цього року запустити роботу Національного агентства з питань запобігання корупції, яке повинно стати жахом для вкрай знахабнілих чиновників, і перевіряти їх «невинно чисті» декларації. Замість цього, Україна розтринькала вже півтора року, а скільки ще знадобитися часу для того, щоб провести нормальний конкурс і почати боротьбу з корупційними явищами - невідомо.