Влада

Нові виборчі правила або Чи буде у Чернівецькій облраді 18 депутатів

Місцеві вибори, які мають відбутися восени цього року, вочевидь проходитимуть за новими правилами

15 червня 2015, 08:00

Нові виборчі правила або Чи буде у Чернівецькій облраді 18 депутатів

З цим погоджуються більшість політичних гравців, в тому числі і президент України, але якими саме будуть ці нові правила парламентарям ще потрібно вирішити.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано чотири законопроекти  - Юлії Тимошенко ("Батьківщина"), Миколи Федорука ("Народний фронт" ), Олександра Черненка та Вадима Денисенка (обидва БПП). Depo.ua вирішив порівняти найважливіші розділи усіх законопроектів.

1. Кількість депутатів місцевих рад

Усі законопроекти передбачають скорочення кількості депутатів місцевих рад, що цілком слушно, але не всі проекти дотримуються цього принципу послідовно.

Так, законопроекти Федорука та Черненка передбачають мінімальний склад місцевої ради в 6-10 депутатів, в населених пунктах до 3 тис. мешканців, до 40-60 там, де кількість виборців перевищує 1,5 млн. (Київрада). Навряд чи таке скорочення підтримають народні депутати, 60 депутатів для Києва вочевидь замало.

В той же час, проект Федорука передбачає обов'язкове представництво кожного села, селища чи міста мінімум трьома депутатами. Що може призвести до збільшення районних рад приблизно в 1,5 рази.

В законопроекті Черненка також передбачене обов'язкове представництво делегатів від кожного населенного пункту (від 2 до 4 в залежності від кількості населення), що призведе до завеликих райрад. 

Законопроект Тимошенко пропонує такі пропорції: від 10-14 депутатів (до тисячі мешканців) до 80-120 депутатів (більше 2 млн. виборців). При цьому документ робить акцент на рівному представництві всіх територіальних одиниць в районних та обласних радах, що може призвести до диспропорцій. Так, за цією системою, Чернівецька обласна рада складатиметься всього  з 18 депутатів, чого вочевидь замало для обласної ради, а Заставнівська районна рада Чернівецької області - аж з 39-ти.

Законопроект Денисенка пропонує від 10 депутатів (до 500 виборців) до 80-ти (понад 1,5 млн.).  При цьому законопроект передбачає можливість збільшення обласної та районної рад, якщо визначена законом кількість депутатів менша, ніж кількість адміністративних одиниць, що входять до складу відповідної територіальної одиниці ради.

За якими правилами пройдуть місцеві вибори - фото 1

2. Виборча система

Всі законопроекти передбачають змішану систему місцевих виборів. Переважно сільські та селищні ради обиратимуться за мажоритарною системою, а ради вищого рівня  - за пропорційною з відкритими списками. Документи відрізняються процедурою виборів за відкритими списками, та масштабами поширення пропорційної  системи.

Так, законопроект Тимошенко передбачає пропорційну систему на виборах:

- Верховної Ради Криму;

- обласних рад;

- районних рад;

- міських рад;

- районних у містах рад.

В той же час, залишається мажоритарна система відносної більшості в одномандатних виборчих округах на виборах депутатів сільських, селищних рад. 

Пропорційна модель від Тимошенко передбачає списки кандидатів від партій з обов'язковим закріпленням (крім перших п'яти кандидатів) за конкретними виборчими дільницями. Окрім першої п'ятірки кандидати розташовуються у списку за алфавітом. Отже виборець голосує одночасно за партію та конкретного кандидата від цієї партії у своєму окрузі.

Партія, що набрала 5% голосів або більше отримує від виборчих комісій дані по кількості голосів, отриманих кожним конкретним депутатом у списку. За цими даними формується остаточний список партії, і кандидати, що отримали найбільшу підтримку отримують мандати.

В цій системі найбільше питань викликає доречність пропорційної системи в усіх, навіть найменших, містах та перша "закрита" п'ятірка пропорційного списку, яка не дуже відповідає філософії "відкритих списків". Враховуючи невелику чисельність мандатів, які отримують певні політсили в певних округах, цією "закритою" п'ятіркою все може і обмежитися.

За якими правилами пройдуть місцеві вибори - фото 2

Законопроект Федорука також зберігає чинну мажоритарну систему на виборах сільських та селищних рад, але сюди додаються і ради невеликих міста, не обласних центрів з населенням до 300 тис. чоловік.

В той же час вибори депутатів районної та обласної ради пропонується проводити за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах.

За пропорційним принципом пропонується обирати депутатів міськрад Києва, Севастополя, обласних центрів та міст з населенням понад 300 тис. чоловік та депутатів райрад у містах.

Запропонована Федоруком модель пропорційної системи передбачає списки партій, місця кандидатів в якому визначаються рішенням партій.  Виборець обов'язково має проголосувати за список партії та за бажанням може вписати номер кандидата, якого хоче підтримати персонально.  За результатами виборів формуються остаточні списки кандидатів, місця яких визначатимуться відповідно до кількості голосів відданих за окремого кандидата.

В цій системі питання викликає факультативне голосування персонально за кандидатів, що може значно ускладнити підрахунок голосів та нівелює принцип відкритого списку.

За законопроектом Черненка, передбачаються вибори сільських, селищних, районних у містах рад, міських рад міст з кількістю виборців до 90 тис. осіб, районних рад за мажоритарною системою відносної більшості у багатомандатних виборчих округах з можливістю обрання в кожному окрузі від 2 до 4 депутатів. Обраними вважатимуться кандидати, які отримали найбільшу кількість дійсних голосів виборців у відповідному окрузі.

В той же час, за пропорційним принципом пропонується обирати депутатів:

- Верховної Ради Криму;

- обласних рад;

- міських рад міст Києва, Севастополя, міських рад міст - обласних центрів та інших міст з кількістю виборців не менше 90 000.

Запропонована модель пропорційної системи передбачає два списки: списки кандидатів у депутати у багатомандатних округах  та єдиного списку кандидатів у депутати у єдиному багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігатимуться з межами відповідного міста або області. Черговість кандидатів у списку визначатимуть партії.

Виборець обов'язково має проголосувати за список в цілому та факультативно за окремого кандидата зі списку у відповідному багатомандатному окрузі. При цьому, передбачено, що виборець власноручно вписує відповідні порядкові номери до бюлетеня.

За результатами голосування, спочатку визначаються депутати обрані за першим списком у багатомандатному окрузі. Ними стають ті, хто отримав найбільшу кількість голосів персонально за себе (але не менше 3% від голосів поданих за партію). Такі депутати отримують право на мандат незалежно від місця у списку.

Інші мандати розподіляються за результатами партії у єдиному багатомандатному окрузі за відповідними єдиними виборчими списками до визначеного партією місця у списку в порядку черги.

Система з двома списками теж виглядає занадто складною, а факультативне голосування, про яке йшлося вище, призведе до суцільного хаосу при підрахунку голосів. Тож навряд чи ця система буде підтримана більшістю нардепів.

За якими правилами пройдуть місцеві вибори - фото 3

Законопроект Денисенка пропонує зберегти чинну мажоритарну виборчу систему відносної більшості в одномандатних виборчих округах на виборах депутатів сільських та селищних рад.

За пропорційним принципом пропонується обирати депутатів:

- Верховної Ради Криму;

- обласних рад;

- районних рад;

- міських рад;

- районних у містах рад. 

Запропонована модель пропорційної системи передбачає списки від партій або блоків із закріпленим за кожним кандидатом окремим округом. При цьому партія має висувати не більше ніж по два кандидати в кожному окрузі.  Кандидати у виборчому списку розташовуються у відповідності з номером округу, в якому вони висуваються. Голос виборця вважається одночасно голосом за партію (блок) та за кандидата, висунутого нею (ним) у цьому територіальному окрузі, якщо таких кандидатів двоє, то виборець обирає, за якого конкретно кандидата від партії він голосує.

Розподіл мандатів здійснюється між виборчими списками місцевих організацій партій, які отримали  5% і більше та виборчих блоків, які отримали не менше 7%.

Порядок кандидатів у списку визначається відповідно до кількості голосів поданих безпосередньо за депутата в їхніх округах. При цьому місця у списку визначаються на підставі рейтингу, який вираховується з урахуванням абсолютної кількості відданих на нього голосів та коефіціенту округу, який залежить від кількості виборців.

Ця система має найбільше шансів отримати підтримку нардепів. В той же час виникають питання доречності пропорційної системи в малих містах. В той же час наявність блоків партій допоможе посилити представництво малих партій в місцевих органах влади, а система відкритих списків є найбільш простою та зрозумілою виборцям та не вимагає нових довгих бюлетенів (одна партія - один або два кандидати).

За якими правилами пройдуть місцеві вибори - фото 4

3. Вибори міських, сільських голів і старост

Головне питання виборів міських голів - замінити систему відносної більшості, що давно дискредитувала себе. Більшість законопроектів, за винятком проекту "Батьківщини", це питання вирішує.

Так, законопроект Тимошенко зберігає чинну мажоритарну виборчу систему відносної більшості на виборах усіх сільських, селищних, міських голів незалежно від кількості виборців у відповідних населених пунктах.

У законопроекті Федорука передбачається мажоритарна виборча система абсолютної (50% + один голос) або значної більшості (обраним вважається кандидат, якщо переможе з відривом не менше 20%, інакше другий тур) на виборах:

- Київського міського голови;

- міських голів міст - обласних центрів;

- міських голів інших міст з районним поділом з населенням понад 300 тис. мешканців.

Мажоритарна виборча система відносної більшості зберігається на виборах:

- сільських голів;

- селищних голів;

- старост. 

- міських голів "малих міст".

Законопроект Черненка передбачає мажоритарну виборчу систему абсолютної або значної більшості на виборах:

- Київського міського голови;

- міських голів міст - обласних центрів;

- міських голів інших міст, в яких кількість виборців становить не менше 90 тис. осіб.

Мажоритарна виборча система відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі на виборах:

- сільських голів;

- селищних голів;

- старост.

- міських голів міст з кількість виборців до 90 тисяч.

Законопроект Денисенка передбачає мажоритарну виборчу систему абсолютної більшості на виборах міських голів міст кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч.

Та систему відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі на виборах:

- сільських голів;

- селищних голів;

- старост. 

- міських голів міст з кількість виборців до 90 тисяч

Якщо відкинути проект Тимошенко, який взагалі не змінює систему виборів міських голів, то тут найбільше шансів стати законом мають проекти Черненка та Денисенка. Запропонований проектом Федорука ценз в 300 тисяч мешканців для двотурових виборів, залишає "за бортом" забагато досить великих та важливих міст.

За якими правилами пройдуть місцеві вибори - фото 5

4. Формування виборчих комісій

 Всі законопроекти передбачають обов'язкову участь у виборчих комісіях представників парламентських партій. В той же час в законопроекті Тимошенко передбачається по два таких кандидати, в той час як документи Денисенка та Черненка - по одному. Відповідно представники непарламентських партій обираються жеребкуванням. Відповідно, останні два законопроекти забезпечують більшу участь у виборчому процесі малих партій.

Окремо стоїть законопроект Федорука, який передбачає обов'язкову участь в ТВК кандидатів від партій, представлених у відповідних радах. Представники інших партій обираються без жеребкування вищою виборчою комісією, але з обов'язковою перевагою для тієї політсили, яка не представлена в ТВК. При цьому законопроект Федорука робить ТВК постійним органом, а таким що існує виключно під вибори, члени якого мають повноваження по 5 років і мають мінятися після того як цей термін спливе.

 Отже, загалом всі запропоновані законопроекти мають позитивні напрацювання. В деяких питаннях вони збігаються, в деяких мають суттєві відмінності. Швидше за все в під час роботи сесійній залі на основі цих чотирьох документів буде створено новий, який буде своєрідним компромісом.

Loading...
Loading...