Яким буде продовження піп-параду

Отже, перший висновок, який напрошується - новенький меседес, куплений на гроші віруючих, не передбачає збільшення витрат на гігієну. Але не будемо про це. Це питання смаку вірян.

Піп-парад потрібен був росіянам для двох причин: по-перше, для того, щоб зробити огляд боєм рядів своїх підлеглих, а, по-друге, щоб перевірити на "вшивість" українську владу.

І тут ми підходимо до найважливішого питання, на яке потрібно зараз дати відповідь: "чия ідея проведення параду: Путіна, Гундяєва чи Гундяєва разом із Сурковим?". Все виглядає так, що ідея параду першопочатково з'явилася в РПЦ, але її розробкою зайнявся Сурков. Для нас важливо це знати виключно з однієї причини: по суті відбулася спайка двох дещо відсунутих від управлінських процесів політиків, які мріють знову стати головними гвинтиками системи.

Чи досягли організатори своїх завдань? Як мінімум, вони не програли. Чи вдалося провести мобілізацію своїх активістів? Судячи з усього, так. Більше того, нехай нікого не заспокоює той факт, що в Києві було від сили 30 тисяч людей - росіяни зараз застосовують ту тактику, яку помаранчеві сили застосували в 2002 році, коли почалася акція " Україна без Кучми". Тоді, нагадаю, все починалося з невеликих мітингів, які переросли в Помаранчеву революцію.

В сухому залишку ми побачили дві речі: вся армія попів "взяла під козирьок" і виконала вказівки зверху (насправді, існувала версія, що може дехто почне подвійну гру). З іншого боку, українська влада зайняла гандистську позицію (існує як тисяча доводів, що це правильно і рівно стільки ж доводів, що це неправильно). Ця позиція влади, по суті, відкриває перед РПЦ можливість нагнітати тиск на суспільство. РПЦ вже зрозуміла, ніякого тиску влади на священників нема і не буде, а значить треба виходити із тимчасового підпілля, в яке вони зайшли після анексії Криму.

Тепер перейдемо до того, що буде робити тандем Сурков-Гундяєв в Україні. Ми повинні чітко ще раз для себе зрозуміти: росіяни лише почали підготовку до виборів, а відтак говорити про те, що вони будуть активно качати ситуацію на осінь - малоймовірно. Більше того, в кулуарах, регіонали говорять, що вони вважають, що до наступної осені буде якимось чином повернутий Донбас, а відтак їм повернеться близько 4 млн виборців. Судячи з усього, одним з головних напрямків РПЦ стане гра на "повернення" Донбасу. Саме тому потрібно було провести цей хід до Києва - вони показали, що вони всеукраїнська сила. Тепер, слід очікувати подібного ходу саме на Донбас і тут поруч з Онуфрієм ми, очевидно, побачимо і Надію Савченко.

Друге завдання гундяєвців і сурковців - почати партійний кастинг на заміну Опоблоку (створення нової партійної конфігурації ). Саме тому ми бачимо і створення партії Клименка, і створення партії Рабиновича-Мураєва і, зрештою, пошуки самого Опоблоку, що робити далі.

При цьому, нехай нікого не вводить в оману лідируюча роль Новинського в нинішній організації піп-параду. Новинський погодиться на будь-яке рішення, яке йому нав'яжуть зверху. Так було і під час виборів Онуфрія, коли у нього був інший фаворит. Так буде і зараз.

Як уже вище було сказано, росіяни почали партійний кастинг в якому має перемогти найсильніший, з їхньої точки зору. При цьому, всі ці політпроекти йтимуть під егідою і за сприяння РПЦ. РПЦ буде прагнути стати таким собі парасольковим брендом. Але, судячи з усього, самі попи не йтимуть в ці політсили - їхня роль зводиться до ролі крупної громадської організації.

Чи вдасться цей проект росіянам? Тут багато що буде залежати від того, як себе поведуть силовики і громадянське суспільство. Проста хвиля викриттів про життя московських попів може зробити значно більше, ніж бійки на піп-парадах.