Влада

Яка різниця між Саакашвілі і Григоришиним

Далеко не всі українські громадяни-неофіти стали в пригоді нашій державі. Хтось не впорався з реформами, а хтось просто використав паспорт з тризубом як прикриття

21 листопада 2016, 11:00

Яка різниця між Саакашвілі і Григоришиним

Останні кілька днів на телеефірах Михайло Саакашвілі в досить істеричній формі обіймається зі своїм українським громадянством, розповідаючи байки про нібито бажання його політичних опонентів позбавити його паспорту з тризубом. При цьому на деяких ток-шоу тему "Як влада хоче викинути грузинського реформатора" обсмоктували мало не годинами. І цьому абсолютно не заважав той факт, що в статті 25 Конституції України прямо написано: "Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами". А це означає, що без відповідним чином оформленого письмового рішення самого громадянина відмовитися від українського паспорта, позбавити його громадянства за законом неможливо ніяк.

Не може це зробити навіть президент. Інша справа, чи повинен був голова держави давати наше громадянство тому ж Саакашвілі та деяким іншим закордонним реформаторам. Але це вже питання не юридичне, а політично-риторичне.

Інша справа, що "радикал" Олег Ляшко своїми зверненнями до президента з вимогою позбавити Саакашвілі (а також Тимошенко, але зараз не про неї мова) українського громадянства, не тільки продемонстрував своєї невігластво, але водночас підштовхнув до того, щоб переглянути діяльність тих, хто отримав наше громадянство. Дехто з них точно зробив не менше за Ляшка. Проте переважна більшість неофітів так нічого й не показала.

Чи не найбільші питання виникають щодо "грузинського десанту". З одного боку, явно принесли користь авторки реформи в МВС Ека Згуладзе та Хатія Деканоідзе.

Неоднозначно можна оцінити роботу екс-заступника генпрокуратури Давіда Сакварелідзе та колишнього голови МВС Одеської області Георгія Лордкіпанідзе. За винятком декількох скандалів абсолютно загубилися заступники Саакашвілі в Одеській ОДА Марія Гайдар та Саша Боровик. Досі незрозуміло, якою вони бачили свою перспективу тут – в Україні…

Що ж до "натуралізованих" міністрів, то і тут до багатьох є питання. Так, сам Саакашвілі визнає, що міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі виявився слабкою ланкою уряду Яценюка. Литовський міністр економіки Айварас Абромавічус запам’ятався лише скандалом зі звільненням, а також звинуваченнями на адресу Ігоря Кононенка. На цьому фоні чи не єдиною, хто виглядав непогано була україно-американка Наталія Яресько.

Окрема історія – отримання українського громадянства російським олігархом Костянтином Григоришиним. Так, він народився у Запоріжжі, але більшу частину життя прожив на Росії. Лише після відкриття там кримінальної справи проти нього Григоришин вирішив стати українцем. До цього протягом 25 років це йому не заважало.

Ще один приклад того, наскільки неправильним може бути надання українського громадянства тим, хто народився на українській землі, став журналіст Матвей Ганапольський. Уродженець Львова, він зараз спокійно тримає в кишені паспорт з тризубом, і при цьому дозволяє собі політичні заяви щодо статусу української мови, пригрозивши, що припинить працювати в ЗМІ України, якщо квоти на українську мову на радіо і ТБ вступлять в силу. Якщо вже піти за такою логікою, то український паспорт можна йти отримувати уродженці Шепетівки, а нині голові Ради Федерацій РФ Валентині Матвієнко, а також цілій купі російських олігархів – Віктору Вексельбергу, який народився у Дрогобичі, Михайлу Фрідману зі Львова тощо.

Водночас вибрики Ганапольського є чудовим свідченням того, що росіянам, навіть ніби ліберальним та антипутінським, українське громадянство давати не варто. Як не треба роздавати паспорти авансом, адже вчорашні росіяни (грузини тощо) досить легко починають спекулювати цим, прекрасно знаючи, що ніхто у них паспорт відібрати не зможе.

Варто нагадати, що з березня цього року діє закон про те, що іноземці та особи без громадянства, які проходять службу в Збройних силах України, зможуть отримати українське громадянство через три роки проживання в Україні. От і виходить, що який-небудь журналіст або олігарх, які в потенціалі можуть принести Україні шкоду, можуть отримати паспорт легко і швидко, а інші за це повинні стояти під кулями. Мабуть, тому до останніх виникає набагато менше питань…

Більше політичних новин читайте на Depo.Влада

Loading...
Loading...