Влада

Як зупинити кримінально-політичний "туризм"

Боротьба з корупцією не принесе результатів доти, доки VIP-корупціонери можуть ховатися від українських правоохоронців за кордоном

26 серпня 2016, 14:00

Як зупинити кримінально-політичний "туризм"

фото: УНІАН

Олександр Онищенко - з Великобританії, Владислав Каськів - з Панами, Едуард Ставицький - з Ізраїлю - всі вони прислали "привіт" покинутій батьківщині. І, відверто кажучи, шанси на їх екстрадицію не такі великі, як в цьому нас намагаються переконати в Генеральній прокуратурі, пише "Ділова столиця".

Великобританія, Ізраїль і, звичайно ж, Росія - улюблені місця для "корупційного туризму". Звинувачені в мільярдних розкраданнях (чи інших кримінально карних діяннях) чиновники і депутати добре обізнані про те, що згадані країни практично ніколи не видають для кримінального переслідування осіб, які отримали посвідку на проживання (а тим більше - громадянство) на їхній території. У крайньому випадку на допомогу втікачам приходить Інтерпол, статут якого забороняє міжнародне переслідування за наявності "політичних ознак" такого. І зрозуміло, що адвокатам не складає труднощів довести, що їхній клієнт якраз і є "жертвою політичних переслідувань", а не банальним злодієм і хабарником.

Можливість для обвинувачених VIP-ів безперешкодно залишити територію України залишається, мабуть, найбільшою проблемою для вітчизняної правоохоронної системи: рахунок втікачів давно пішов на десятки. І без відповіді на питання, чому це стало можливим та як запобігти подальшому витоку, не обійтися.

Як зупинити кримінально-політичний "туризм" - фото 1

У "червоній зоні ризику" - народні депутати. Українське законодавство виписане таким чином, що процес притягнення депутата до кримінальної відповідальності або навіть отримання згоди на його затримання займає кілька тижнів - і то, лише в тому випадку, якщо Рада не відпочиває на канікулах. Кейси Сергія Клюєва і Олександра Онищенка більш ніж красномовно свідчать: цього часу для втечі більш ніж достатньо. Прискорити процес не влається: Конституція і закон на боці потенційного втікача, і, як показав випадок з "радикалом" Ігорем Мосійчуком, відступ від процедури буде витлумачено судом на користь обвинуваченого. Він не тікав, але у нього і без цього все добре склалося.

Протиотрута від "Антіпопулістів"

23 серпня стало відомо, що депутатська група "Антіпопулісти" виступила з ініціативою, здатною поставити перепону на шляху "корупційного туризму".

Йдеться про законопроект, який би заборонив народному обранцеві залишати територію України з того моменту, як Генеральний прокурор подає до Верховної Ради подання про притягнення депутата до кримінальної відповідальності і зняття з нього недоторканності. Всі інші права (в тому числі і право на недоторканість) за депутатом при цьому зберігаються до відповідного рішення парламенту.

Як зупинити кримінально-політичний "туризм" - фото 2

Як пояснив "ДС" народний депутат Вадим Денисенко (фракція БПП), подібний законопроект не суперечить Конституції України. Втім, депутат допускає, що його колеги не забудуть назвати таку ініціативу "антиконституційною": "До останнього часу багато депутатів виступали за вирішення цієї проблеми. Але опір нашій ініціативі, безумовно, буде", - прогнозує Денисенко.

Якщо ж відкинути політичну складову, то ідея "Антіпопулістів" фактично вже підтримана Конституційним судом України. Ще 26 червня 2003 р КСУ виніс рішення у справі №1-15 / 2003 щодо депутатської недоторканості. Зокрема, КСУ визначив, що недоторканість "... не є особистим привілеєм, а має публічно-правовий характер. Її мета - не лише убезпечити народного депутата від незаконного втручання в його діяльність, але і сприяти відповідному функціонуванню парламенту".

У свою чергу, навіть побіжний аналіз законів про статус народного депутата і про Регламент ВРУ свідчить: народний депутат здійснює свої повноваження поза межами України як відряджений за погодженням з головою ВРУ або його заступниками. І навіть більше того - ст. 33 ЗУ "Про статус народного депутата" зобов'язує народного обранця в тижневий термін надати звіт про своє відрядження за кордон.

Таким чином, можна зробити висновок, що право на безперешкодний виїзд за кордон України не є якимось особливим особистим правом народного депутата - відповідно, обмеження цього права цілком укладається в норми чинного законодавства.

І тут доречно згадати про нещодавній скандал, пов'язаним з тим, що народні депутати зобов'язані здавати свої дипломатичні паспорти в МЗС по завершенню таких відряджень. Як з'ясувалося, лише одиниці з числа народних обранців виконують норми законодавства, переважна ж більшість користується дипломатичним статусом фактично незаконно.

Не виключено, що ініціативі "Антіпопулістів" доведеться пройти перевірку на міцність в КСУ, але, знаючи, як функціонує даний орган (і чим керується при прийнятті рішень), все знову ж таки спіткнеться об політичну волю вищого керівництва країни.

Як зупинити кримінально-політичний "туризм" - фото 3

Зона ризику

На даний момент українські правоохоронці не можуть похвалитися успішними прикладами видачі статусних втікачів. Про діячів попереднього режиму, які сховалися на Росії, фактично можна забути: Янукович і Азаров, Курченко і Захарченко, Пшонка і Клименко навряд чи постануть перед українським судом.

Відомий своїми сепаратистськими заявами Ігор Марков вже уникнув екстрадиції з Італії і, за останніми даними, також знаходиться в РФ. Колишній міністр фінансів Юрій Колобов залишається в Іспанії, місцеперебування Миколи Злочевського - нібито Шенгенська зона. Переслідування вищезазначених персонажів, по суті, було зірвано непрофесійно поданими запитами з української сторони - і це окреме питання до Генеральної прокуратури: чи буде проведено "роботу над помилками" і покарані винні. Адже є всі підстави вважати, що "криві" запити були складені не просто так.

На даний момент правом безперешкодного виїзду з України користуються ще як мінімум три потенційних фігуранти кримінальних справ. Генадій Корбан і Генадій Кернес відвідують іноземну державу для отримання медичної допомоги. Ну і справа судді Миколи Чауса, який успішно пішов у відпустку відразу після затримання, теж стала своєрідним лакмусом для українського законодавства, занадто вже перебірливого для статусних підозрюваних у корупції. Слідчі органи вважають, що Чаус за бугор не тікав. Може і так, але, якщо він не сидить, значить, згідно логіці громадян, судді просто дали час домовитися і вирішити свої особисті проблеми.

Фото: УНІАН

Більше новин про політичне життя України читайте на Depo.Влада

 

Loading...
Loading...