Як Україні нацькувати "ДНР" на "ЛНР"

Вочевидь, проблема терористичних угрупувань на Донбасі залишатиметься для України на порядку денному ще не один рік. Постійні посилання політиків різного рівня на Мінські угоди та заклики до проведення виборів на окупованих територіях на Донбасі так і залишаються закликами. Тому з терористичними квазіреспубліками треба щось робити самотужки. Одним з найкращих сценаріїв для офіційного Києва стало би організація конфлікту між "ДНР" та "ЛНР". Тим паче, що деякі передумови для цього є.

Попри єдине управління з Кремля "ДНР"-"ЛНР" залишаються двома окремими суб’єктами. Всі прожекти усіляких царьових-губарєвих про створення єдиної неподільної "Новоросії" так і залишилися на папері. Зрозуміло, що і Захарченко, і Плотницький безпосередньо підпорядковуються Кремлю. Але в кожному "анклаві" є свої локальні банди, які відносно незалежні і ніколи не погодяться на те, щоб, об’єднавшись, втратити свою монополію на розграбування своєї частки пирога.

В результаті, між "ДНР" та "ЛНР" створені повноцінні митні пости, між їхнім керівництвом фіксуються регулярні сутички. Так, можна згадати як в червні Плотницький під час наради публічно звинувачував своїх сусідів з "ДНР" у контрабанді м’яса до "ЛНР". За його словами, представники митної служби сусідньої "республіки" не завжди допускають на свої митні пости ветеринарів для перевірки товарів, що ввозяться. Цікаво й те, що в магазинах стоять окремі полиці з товарами, що вироблені в "ДНР" та "ЛНР".

Чому "квазіреспубліки" не були зведені в один єдиний організм? По-перше, росіяни виявилися заручниками територіально-адміністративного поділу України. По-друге, формально ватажки "ЛНР"-"ДНР" як нібито "правонаступники" Донецької та Луганської областей претендують на решту території області. В результаті, зберігається формальний привід іти в наступ. По-третє, окрім своїх власних "еліт" (люди Ахметова, Єфремова тощо), які зав’язані на власну територію, в Кремлі теж на потоках сидять різні люди. Хтось займається "ДНР", хтось "ЛНР", і їм також абсолютно не вигідно з кимось ділитися, створюючи єдину "республіку".

Власне ці, хай і невеликі розбіжності мають бути використані Банковою. Принцип розділяй і володарюй нікуди не подівся. Але як вбити кілок між захарченками-плотницькими? Вочевидь, одним з найбільш простих і ефективних способів впливу – це інформаційна робота. Зокрема, не варто забувати про використання дезінформації. Наприклад, зараз після замаху на Ігоря Плотницького та вочевидь, панічний стан всієї верхівки "ЛНР" теза про те, що вибух авто "сепара Ігоря" міг бути вигідний Захарченку для посилення впливу на сусідську "територію", могла б впасти в благодатний ґрунт.

Втім, це лише приклад. Київська влада має видумувати нові інформприводи для того, щоб стравлювати терористів між собою. Можливо, прямого протистояння досягти не вдасться, але за рахунок обопільної недовіри між "квазіреспубліками" Україна зможе отримувати деякі невеликі тактичні переваги.