Як Савченко жорстко "підставила" Захарченка та Плотницького

На жаль, російська "Нова газета", яка позиціонує себе опозиційною, хоча насправді співпрацює з одною з башт Кремля, стала справжнім притулком для українських політиків. Що вже говорити, якщо виданню ворожої країни свого часу давав інтерв’ю речник АТО Андрій Лисенко. Тепер настала черга Надії Савченко, яка наговорила російським журналістам чергову купу неоднозначних заяв.

Зокрема, варто відзначити її пасаж про бажання спілкуватися з ватажками "ДНР"-"ЛНР" на "нейтральній території". Зокрема, Савченко зазначила, що бойовики готові до таких неофіційних переговорів. "Готові. Але їм не дає Росія, а мене зупиняє Україна. Але я думаю, що ми все одно зустрінемося", - сказала нардеп. При цьому на зауваження журналіста про те, що переговори можна вести на нейтральних територіях ігноруючи розпорядження влади, нардеп сказала: "Ми так і робимо". При цьому депутат не спростувала питання журналіста про те, чи була вже подібна зустріч. "Я вам повинна здати всі паролі-явки? Навіть не сподівайтеся. Спочатку треба зробити, а результати, якщо вони будуть, скажуть за себе. А якщо говорити наперед — то нічого не вийде".

Якщо ставитися до цих заяв Савченко серйозно, то доводиться констатувати, що Савченко підставляє Захарченка та Плотницького, яких за перемовини з нардепом-льотчицею без відома Кремля легко можуть розстріляти. Звичайно, такої зустрічі не було. Втім, Савченко займається фантазіями, вигадуючи "нові пригоди Надії" та напускаючи таємничості. Про які "нейтральні території" можна говорити, якщо Захарченко та Плотницький мало не кожен тиждень їздять до Мінську. Науру? Про яку суб’єктність цих двох маріонеток ("їм не дає Росія") може говорити Савченко, якщо її ніколи не існувало в природі? Щоб таке заявляти, треба не знати елементарних речей.

Невігластво помножене на високе суспільне становище приводить до несподіваних результатів. І на жаль, Надія Савченко, яка на кожному кроці демонструє власну "совковість", тому яскравий приклад. Так, "совки" попри війну все рівно шукають психологічні лазівки: мовляв, це Путін поганий, а от росіяни – дуже навіть нічого. У своїх тезах про примирення народів Савченко демонструє нерозуміння реальної ситуації. Адже за нинішніх обставин навіть смерть Путіна нічого за великим рахунком не змінить. Ну, ще кілька місяців триватиме бійка за крісло головного. Після чого все повернеться на круги своя.

Проблема полягає в тому, що Савченко артикулює позицію значної частини українців, які самі (або їх родичі), насправді, відгороджуються від реальності - Україна по-справжньому воює з Росією. Аби не страждати від когнітивного дисонансу, викликаного обставинами, і вигадане отаке "двоємисліє" з поганим царем і хорошим народом.

Фото: Евген Фельдман / «Новая газета»