Влада

Як САП і НАБУ самі себе перетворюють на секту невдах

Останнє інтерв’ю Назара Холодницького чомусь наштовхує на думку про поганого танцюриста, якому постійно щось заважає

17 жовтня 2016, 16:00

Фото Українські новини

Будь-які інтерв’ю Артема Ситника й Артема Холодницького крутяться навколо кількох імен і кількох тем: Арсен Аваков, Микола Мартиненко, Олександр Онищенко та конфлікт НАБУ й САП з іншими слідчими органами в основаному навколо підслідності. Все сказане керівниками цих органів зводиться до одного: нам заважають, проти нас готують інформаційні провокації. Це досить зручна позиція, особливо в часи розвою популізму.  

Отже, звернемося до інтерв’ю Холодницький «Українським новинам». Керівник САП повідомив, що: справу Мартиненка завершити не можуть, бо європейські партнери дуже повільно надають інформацію, у них бюрократія крутіша за нашу; справу про «рюкзаки Авакова» планують завершити в жовтні (згадується, справу Мартиненка обіцяли спрямувати до суду ще в травні). По Онищенку – інша біда: зараз ведеться перевірка наявності у нього російського і європейських паспортів. Як ніби наявність чи відсутність таких паспортів пришвидшить передачу справи до суду.

Окрема тема – «чорна бухгалтерія» Партії регіонів. Це ще одна інформаційна жуйка, яку жують то НАБУ, то МВС, то єврооптимісти. По цій справі також зрозуміло, що нічого незрозуміло. Паралель на кшталт «якщо оцей фігурант амбарної книги різко розбагатів, то це є доказом, що джерелом його багатства стали гроші «регіоналів» - не доказ для суду, а гадання на кавовій гущі.

До речі, про суддів. У Холодницького є версія й щодо них. Говорячи про справу Пасішника (справа за фактом вчинення тиску з боку виконавчого директора НАК «Нафтогаз України» Андрія Пасішника на екс-главу МЕРТ Айвараса Абромавічуса), він пояснює, що у всьому винна… судова реформа. «На даний момент ситуація з судами нездорова, у багатьох районах України немає жодного судді з повноваженнями. Суд працює, але справи не розглядаються, тому що їх нікому слухати», - означив проблему Холодницький. Дійсно, у зв’язку з судовою реформою багато суддів вирішили звільнитися чи піти на пенсію, аби їх не взяли за одне місце через корупційні дії. Проте й справ від НАБУ до судів потрапило не так вже й багато. А ті, що потрапили, досі не увінчалися вироками. І не лише через суддів-нехлюїв.

НАБУ і САП, і це видно неозброєним оком, поволі перетворюються у таку собі секту борців з корупцією, які діють у кращих традиціях сектантства: є ми, особливі, і є всі інші, які або з нами (Лещенко і компанія), або проти нас. Свої невдачі ми пояснюємо підступами опонентів, повільними реформами, які здійснюють інші, європейськими бюрократами і так далі. Простіше кажучи, ми знаходимося у ворожому середовищі. І чим гучніше ми кричимо про придуманих нами ворогів, тим більше вірять нам.

Але Ситнику й Холодницькому варто пам’ятати, що подібні протиставлення далеко не завжди закінчуються перемогою. У нас свого часу було «Біле братство», яке мало багато адептів, проте воно розпалося, щойно прихильники Марії Деві Христос зрозуміли, що лідери секти були вовками в овечій шкірі. Для цього, звісно, знадобився час. Наші антикорупціонери – це також таке собі «братство», де свої – в білому, а чужі – в бруді. І саме тому «братчики» так хворобливо реагують, коли їм вказують на плями на їхніх мундирах.

Більше політичних новин читайте на Depo.Влада

Loading...
Loading...